Psalms 10
1 Why, Jehovah, standest thou afar off? [Why] hidest thou thyself in times of distress?
Чому, Господи, Ти стоїш осторонь, ховаєш Себе [від нас] у часи скорботні?
2 The wicked, in his pride, doth hotly pursue the afflicted. They shall be taken in the devices that they have imagined.
Нечестивий пихато переслідує пригніченого – нехай сам потрапить у задумані ним каверзи!
3 For the wicked boasteth of his soul's desire, and he blesseth the covetous; he contemneth Jehovah.
Бо хизується нечестивий пристрастями душі своєї і жадібний ганьбить, зневажає Господа.
4 The wicked [saith], in the haughtiness of his countenance, He doth not search out: all his thoughts are, There is no God!
Зухвало нехтує нечестивець тим, щоб Господа шукати, немає [місця для] Бога в жодному його підступному задумі.
5 His ways always succeed; thy judgments are far above out of his sight; [as for] all his adversaries, he puffeth at them.
Його справи йдуть успішно повсякчас, [занадто] високі для нього закони справедливості Твоєї, глузує він з усіх супротивників своїх.
6 He saith in his heart, I shall not be moved; from generation to generation I shall be in no adversity.
Говорить він у серці своєму: «Не похитнуся, ніколи лихо мене не спіткає!»
7 His mouth is full of cursing, and deceit, and oppression; under his tongue is mischief and iniquity.
Його вуста наповнені прокляттям, підступом і пригніченням, під язиком у нього лихо й сваволя.
8 He sitteth in the lurking-places of the villages; in the secret places doth he slay the innocent: his eyes watch for the wretched.
Залягає він у засідку [біля] огороджених поселень, у глухих місцевостях вбиває невинного, очі його стежать за вбогим.
9 He lieth in wait secretly, like a lion in his thicket; he lieth in wait to catch the afflicted: he doth catch the afflicted, drawing him into his net.
Чатує у схованці, немов лев у лігві; чигає, щоб схопити пригніченого; хапає бідаря, тягнучи його у свої сіті.
10 He croucheth, he boweth down, that the wretched may fall by his strong ones.
Понівечений, він згинається й падає, і могутність [нечестивця] вражає знедолених і нещасних.
11 He saith in his heart, God hath forgotten, he hideth his face, he will never see [it].
Говорить [безбожний] у своєму серці: «Бог забув, Він сховав обличчя Своє, повік не побачить [цього]».
12 Arise, Jehovah; O God, lift up thy hand: forget not the afflicted.
Повстань, Господи! Здійми руку Твою, Боже! Не забувай пригнічених!
13 Wherefore doth the wicked contemn God? He hath said in his heart, Thou wilt not require [it].
Чому нехтує Богом нечестивий, говорить у своєму серці, що не відплатиш Ти [за зло]?
14 Thou hast seen [it], for thou thyself beholdest trouble and vexation, to requite by thy hand. The wretched committeth himself unto thee; thou hast been the helper of the fatherless.
Але ж Ти бачиш! На утиск і гніт Ти уважно дивишся, щоб рукою Своєю покарати [винного]. Убогий Тобі ввіряється, Ти помічник сироті.
15 Break thou the arm of the wicked, and as for the evil man, seek out his wickedness [till] thou find none.
Зламай же плече нечестивому й злому, відплати за його беззаконня так, щоб не знайшлося [нічого після нього].
16 Jehovah is King for ever and ever: the nations have perished out of his land.
Господь – Цар на віки вічні, згинуть народи [чужі] із землі Його.
17 Jehovah, thou hast heard the desire of the meek, thou hast established their heart: thou causest thine ear to hear,
Бажання бідних Ти чуєш, Господи, підтримуєш їхні серця, схиляєш вухо Своє [до їхнього зойку],
18 To do justice to the fatherless and the oppressed one, that the man of the earth may terrify no more.
щоб здійснити правосуддя для сироти й пригніченого, щоб [смертна] людина не наводила більше жаху на землі.
