Proverbs 30
1 The words of Agur the son of Jakeh; the prophecy uttered by the man unto Ithiel, [even] unto Ithiel and Ucal:
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 Truly I am more stupid than any one; and I have not a man's intelligence.
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 I have neither learned wisdom, nor have I the knowledge of the Holy.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 Who hath ascended up into the heavens, and descended? Who hath gathered the wind in his fists? Who hath bound the waters in a mantle? Who hath established all the ends of the earth? What is his name, and what is his son's name, if thou knowest?
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Every word of God is pure: he is a shield unto them that put their trust in him.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 Add thou not unto his words, lest he reprove thee, and thou be found a liar.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 Two things do I ask of thee; deny me [them] not before I die:
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 Remove far from me vanity and lies; give me neither poverty nor riches; feed me with the bread of my daily need:
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 lest I be full and deny [thee], and say, Who is Jehovah? or lest I be poor and steal, and outrage the name of my God.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 Speak not too much about a servant to his master, lest he curse thee, and thou be held guilty.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 There is a generation that curseth their father, and doth not bless their mother;
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 there is a generation that are pure in their own eyes, yet are not washed from their filthiness;
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 there is a generation, — how lofty are their eyes, how their eyelids are lifted up!
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 — a generation whose teeth are swords, and their jaw-teeth knives, to devour the afflicted from off the earth, and the needy from [among] men.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 The leech hath two daughters: Give, give. There are three [things] never satisfied; four which say not, It is enough:
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 — Sheol, and the barren womb; the earth which is not filled with water, and the fire which saith not, It is enough. (Sheol h7585)
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
17 The eye that mocketh at a father, and despiseth to obey a mother, the ravens of the valley shall pick it out, and the young eagles shall eat it.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 There are three [things] too wonderful for me, and four that I know not:
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 The way of an eagle in the heavens, the way of a serpent upon a rock, the way of a ship in the midst of the sea, and the way of a man with a maid.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 Such is the way of an adulterous woman: she eateth, and wipeth her mouth, and saith, I have done no wickedness.
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 Under three [things] the earth is disquieted, and under four it cannot bear up:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 Under a servant when he reigneth, and a churl when he is filled with meat;
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 under an odious [woman] when she is married, and a handmaid when she is heir to her mistress.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 There are four [things] little upon the earth, and they are exceeding wise:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 The ants, a people not strong, yet they provide their food in the summer;
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 the rock-badgers are but a feeble folk, yet they make their house in the cliff;
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 the locusts have no king, yet they go forth all of them by bands;
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 thou takest hold of the lizard with the hands, yet is she in kings' palaces.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 There are three [things] which have a stately step, and four are comely in going:
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 The lion, mighty among beasts, which turneth not away for any;
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 a [horse] girt in the loins; or the he-goat; and a king, against whom none can rise up.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 If thou hast done foolishly in lifting up thyself, or if thou hast thought evil, [lay] the hand upon thy mouth.
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 For the pressing of milk bringeth forth butter, and the pressing of the nose bringeth forth blood; and the pressing of anger bringeth forth strife.
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
