< Proverbs 28 >
1 The wicked flee when no man pursueth; but the righteous are bold as a lion.
Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.
2 By the transgression of a land many are the princes thereof; but by a man of understanding [and] of knowledge, [its] stability is prolonged.
Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.
3 A poor man who oppresseth the helpless is a sweeping rain which leaveth no food.
Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.
4 They that forsake the law praise the wicked; but such as keep the law contend with them.
Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.
5 Evil men understand not judgment; but they that seek Jehovah understand everything.
Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
6 Better is the poor that walketh in his integrity, than he that is perverse, double in ways, though he be rich.
Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.
7 Whoso observeth the law is a son that hath understanding; but he that is a companion of profligates bringeth shame to his father.
Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.
8 He that by usury and unjust gain increaseth his substance gathereth it for him that is gracious to the poor.
Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.
9 He that turneth away his ear from hearing the law, even his prayer is an abomination.
Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.
10 Whoso causeth the upright to go astray in an evil way, shall himself fall into his own pit; but the perfect shall inherit good.
Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.
11 A rich man is wise in his own eyes; but the poor that hath understanding searcheth him out.
Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.
12 When the righteous triumph, there is great glory; but when the wicked rise, men conceal themselves.
Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.
13 He that covereth his transgressions shall not prosper; but whoso confesseth and forsaketh [them] shall obtain mercy.
Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
14 Happy is the man that feareth always; but he that hardeneth his heart shall fall into evil.
Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.
15 A roaring lion, and a ranging bear, is a wicked ruler over a poor people.
Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.
16 The prince void of intelligence is also a great oppressor: he that hateth covetousness shall prolong [his] days.
Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.
17 A man laden with the blood of [any] person, fleeth to the pit: let no man stay him.
Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!
18 Whoso walketh in integrity shall be saved; but he that is perverted in [his] double ways, shall fall in one [of them].
Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.
19 He that tilleth his land shall be satisfied with bread; but he that followeth the worthless shall have poverty enough.
Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.
20 A faithful man aboundeth with blessings; but he that maketh haste to be rich shall not be innocent.
Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.
21 To have respect of persons is not good; but for a piece of bread will a man transgress.
Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.
22 He that hath an evil eye hasteth after wealth, and knoweth not that poverty shall come upon him.
Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.
23 He that rebuketh a man shall afterwards find more favour than he that flattereth with the tongue.
Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.
24 Whoso robbeth his father and his mother, and saith, It is no transgression, the same is the companion of a destroyer.
Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.
25 He that is puffed up in soul exciteth contention; but he that relieth upon Jehovah shall be made fat.
Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.
26 He that confideth in his own heart is a fool; but whoso walketh wisely, he shall be delivered.
Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.
27 He that giveth unto the poor shall not lack; but he that withdraweth his eyes shall have many a curse.
Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.
28 When the wicked rise, men hide themselves; but when they perish, the righteous increase.
Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні.