Proverbs 15
1 A soft answer turneth away fury; but a grievous word stirreth up anger.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 The tongue of the wise useth knowledge aright; but the mouth of the foolish poureth out folly.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 The eyes of Jehovah are in every place, beholding the evil and the good.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 Gentleness of tongue is a tree of life; but crookedness therein is a breaking of the spirit.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 A fool despiseth his father's instruction; but he that regardeth reproof becometh prudent.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 In the house of a righteous [man] is much treasure; but in the revenue of a wicked [man] is disturbance.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 The lips of the wise disperse knowledge, but not so the heart of the foolish.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 The sacrifice of the wicked is an abomination to Jehovah; but the prayer of the upright is his delight.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 The way of a wicked [man] is an abomination to Jehovah; but him that pursueth righteousness he loveth.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Grievous correction is for him that forsaketh the path; he that hateth reproof shall die.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
11 Sheol and destruction are before Jehovah; how much more then the hearts of the children of men! (Sheol h7585)
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
12 A scorner loveth not one that reproveth him; he will not go unto the wise.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 A joyful heart maketh a cheerful countenance; but by sorrow of heart the spirit is broken.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 The heart of an intelligent [man] seeketh knowledge; but the mouth of the foolish feedeth on folly.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 All the days of the afflicted are evil; but a cheerful heart is a continual feast.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 Better is little with the fear of Jehovah than great store and disquietude therewith.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 Better is a meal of herbs where love is, than a fatted ox and hatred therewith.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 A furious man stirreth up contention; but he that is slow to anger appeaseth strife.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 The way of the sluggard is as a hedge of thorns; but the path of the upright is made plain.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 A wise son maketh a glad father; but a foolish man despiseth his mother.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 Folly is joy to him that is void of sense; but a man of understanding regulateth his walk.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 Without counsel purposes are disappointed; but in the multitude of counsellors they are established.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 A man hath joy by the answer of his mouth; and a word in its season, how good is it!
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
25 Jehovah plucketh up the house of the proud; but he establisheth the boundary of the widow.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 The thoughts of the evil [man] are an abomination to Jehovah; but pure words are pleasant.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 He that is greedy of gain troubleth his own house; but he that hateth gifts shall live.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 The heart of a righteous [man] studieth to answer; but the mouth of the wicked poureth out evil things.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 Jehovah is far from the wicked; but he heareth the prayer of the righteous.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 That which enlighteneth the eyes rejoiceth the heart; good tidings make the bones fat.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 The ear that heareth the reproof of life shall abide among the wise.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 He that refuseth instruction despiseth his own soul; but he that heareth reproof getteth sense.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 The fear of Jehovah is the discipline of wisdom, and before honour [goeth] humility.
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
