Proverbs 12
1 Whoso loveth discipline loveth knowledge, but he that hateth reproof is brutish.
Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
2 A good [man] obtaineth favour of Jehovah; but a man of mischievous devices will he condemn.
Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
3 A man shall not be established by wickedness; but the root of the righteous shall not be moved.
Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
4 A woman of worth is a crown to her husband; but she that maketh ashamed is as rottenness in his bones.
Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
5 The thoughts of the righteous are right; the counsels of the wicked are deceit.
Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
6 The words of the wicked are a lying-in-wait for blood; but the mouth of the upright shall deliver them.
Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 Overthrow the wicked, and they are no [more]; but the house of the righteous shall stand.
Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 A man is commended according to his wisdom; but he that is of a perverted heart shall be despised.
Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
9 Better is he that is lightly esteemed, and hath a servant, than he that honoureth himself, and lacketh bread.
Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
10 A righteous man is concerned for the life of his beast; but the tender mercies of the wicked are cruel.
Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 He that tilleth his land shall be satisfied with bread; but he that followeth the worthless is void of understanding.
Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
12 The wicked desireth the net of evil [men]; but the root of the righteous yieldeth [fruit].
Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
13 In the transgression of the lips is an evil snare; but a righteous [man] shall go forth out of trouble.
Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
14 A man is satisfied with good by the fruit of his mouth; and the recompense of a man's hands shall be rendered unto him.
Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
15 The way of a fool is right in his own eyes; but he that is wise hearkeneth unto counsel.
Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
16 The vexation of the fool is presently known; but a prudent [man] covereth shame.
Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
17 He that uttereth truth sheweth forth righteousness; but a false witness deceit.
Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
18 There is that babbleth like the piercings of a sword; but the tongue of the wise is health.
Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
19 The lip of truth shall be established for ever; but a lying tongue is but for a moment.
Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
20 Deceit is in the heart of them that devise evil; but to the counsellors of peace is joy.
В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
21 There shall no evil happen to a righteous [man]; but the wicked shall be filled with mischief.
Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
22 Lying lips are an abomination to Jehovah; but they that deal truly are his delight.
Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
23 A prudent man concealeth knowledge; but the heart of the foolish proclaimeth folly.
Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
24 The hand of the diligent shall bear rule; but the slothful [hand] shall be under tribute.
Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
25 Heaviness in the heart of man maketh it stoop; but a good word maketh it glad.
Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
26 The righteous guideth his neighbour; but the way of the wicked misleadeth them.
Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
27 The slothful roasteth not what he took in hunting; but man's precious substance is to the diligent.
Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
28 In the path of righteousness is life, and in the pathway thereof there is no death.
В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
