Matthew 25
1 Then shall the kingdom of the heavens be made like to ten virgins that having taken their torches, went forth to meet the bridegroom.
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
2 And five of them were prudent and five foolish.
П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3 They that were foolish took their torches and did not take oil with them;
Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
4 but the prudent took oil in their vessels with their torches.
А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
5 Now the bridegroom tarrying, they all grew heavy and slept.
А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 But in [the] middle of [the] night there was a cry, Behold, the bridegroom; go forth to meet him.
А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
7 Then all those virgins arose and trimmed their torches.
Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
8 And the foolish said to the prudent, Give us of your oil, for our torches are going out.
Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
9 But the prudent answered saying, [We cannot, ] lest it might not suffice for us and for you. Go rather to those that sell, and buy for yourselves.
Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
10 But as they went away to buy, the bridegroom came, and the [ones that were] ready went in with him to the wedding feast, and the door was shut.
І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
11 Afterwards come also the rest of the virgins, saying, Lord, Lord, open to us;
А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
12 but he answering said, Verily I say unto you, I do not know you.
Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
13 Watch therefore, for ye know not the day nor the hour.
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
14 For [it is] as [if] a man going away out of a country called his own bondmen and delivered to them his substance.
Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 And to one he gave five talents, to another two, and to another one; to each according to his particular ability, and immediately went away out of the country.
І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
16 And he that had received the five talents went and trafficked with them, and made five other talents.
А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
17 In like manner also he that [had received] the two, [he also] gained two others.
Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
18 But he that had received the one went and dug in the earth, and hid the money of his lord.
А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
19 And after a long time the lord of those bondmen comes and reckons with them.
По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 And he that had received the five talents came to [him] and brought five other talents, saying, [My] lord, thou deliveredst me five talents; behold, I have gained five other talents besides them.
І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
21 His lord said to him, Well, good and faithful bondman, thou wast faithful over a few things, I will set thee over many things: enter into the joy of thy lord.
Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
22 And he also that had received the two talents came to [him] and said, [My] lord, thou deliveredst me two talents; behold, I have gained two other talents besides them.
Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
23 His lord said to him, Well, good and faithful bondman, thou wast faithful over a few things, I will set thee over many things: enter thou into the joy of thy lord.
Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
24 And he also that had received the one talent coming to [him] said, [My] lord, I knew thee that thou art a hard man, reaping where thou hadst not sowed, and gathering from where thou hadst not scattered,
Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
25 and being afraid I went away and hid thy talent in the earth; behold, thou hast that which is thine.
І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
26 And his lord answering said to him, Wicked and slothful bondman, thou knewest that I reap where I had not sowed, and gather from where I had not scattered;
І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
27 thou oughtest then to have put my money to the money-changers, and when I came I should have got what is mine with interest.
Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
28 Take therefore the talent from him, and give it to him that has the ten talents:
Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
29 for to every one that has shall be given, and he shall be in abundance; but from him that has not, that even which he has shall be taken from him.
Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
30 And cast out the useless bondman into the outer darkness; there shall be the weeping and the gnashing of teeth.
А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
31 But when the Son of man comes in his glory, and all the angels with him, then shall he sit down upon his throne of glory,
Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 and all the nations shall be gathered before him; and he shall separate them from one another, as the shepherd separates the sheep from the goats;
І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
33 and he will set the sheep on his right hand, and the goats on [his] left.
І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
34 Then shall the King say to those on his right hand, Come, blessed of my Father, inherit the kingdom prepared for you from [the] world's foundation:
Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
35 for I hungered, and ye gave me to eat; I thirsted, and ye gave me to drink; I was a stranger, and ye took me in;
Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
36 naked, and ye clothed me; I was ill, and ye visited me; I was in prison, and ye came to me.
Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
37 Then shall the righteous answer him saying, Lord, when saw we thee hungering, and nourished thee; or thirsting, and gave thee to drink?
Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
38 and when saw we thee a stranger, and took thee in; or naked, and clothed thee?
Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
39 and when saw we thee ill, or in prison, and came to thee?
Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
40 And the King answering shall say to them, Verily, I say to you, Inasmuch as ye have done it to one of the least of these my brethren, ye have done it to me.
Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
41 Then shall he say also to those on the left, Go from me, cursed, into eternal fire, prepared for the devil and his angels: (aiōnios g166)
Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. (aiōnios g166)
42 for I hungered, and ye gave me not to eat; I thirsted, and ye gave me not to drink;
Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
43 I was a stranger, and ye took me not in; naked, and ye did not clothe me; ill, and in prison, and ye did not visit me.
мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
44 Then shall they also answer saying, Lord, when saw we thee hungering, or thirsting, or a stranger, or naked, or ill, or in prison, and have not ministered to thee?
Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
45 Then shall he answer them saying, Verily I say to you, Inasmuch as ye have not done it to one of these least, neither have ye done it to me.
Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
