Luke 2
1 But it came to pass in those days that a decree went out from Caesar Augustus, that a census should be made of all the habitable world.
У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення.
2 The census itself first took place when Cyrenius had the government of Syria.
Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією.
3 And all went to be inscribed in the census roll, each to his own city:
І всі пішли записатися, кожний до свого міста.
4 and Joseph also went up from Galilee out of the city Nazareth to Judaea, to David's city, the which is called Bethlehem, because he was of the house and family of David,
Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида.
5 to be inscribed in the census roll with Mary who was betrothed to him [as his] wife, she being great with child.
Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна.
6 And it came to pass, while they were there, the days of her giving birth [to her child] were fulfilled,
І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити.
7 and she brought forth her first-born son, and wrapped him up in swaddling-clothes and laid him in the manger, because there was no room for them in the inn.
І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.
8 And there were shepherds in that country abiding without, and keeping watch by night over their flock.
Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару.
9 And lo, an angel of [the] Lord was there by them, and [the] glory of [the] Lord shone around them, and they feared [with] great fear.
Аж ось ангел Господа з’явився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх.
10 And the angel said to them, Fear not, for behold, I announce to you glad tidings of great joy, which shall be to all the people;
І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу!
11 for to-day a Saviour has been born to you in David's city, who is Christ [the] Lord.
Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь!
12 And this is the sign to you: ye shall find a babe wrapped in swaddling-clothes, and lying in a manger.
І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».
13 And suddenly there was with the angel a multitude of the heavenly host, praising God and saying,
І раптом разом з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи:
14 Glory to God in the highest, and on earth peace, good pleasure in men.
«Слава Богу на небесах, а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!»
15 And it came to pass, as the angels departed from them into heaven, that the shepherds said to one another, Let us make our way then now as far as Bethlehem, and let us see this thing that is come to pass, which the Lord has made known to us.
Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».
16 And they came with haste, and found both Mary and Joseph, and the babe lying in the manger;
І пішли вони швидко [до Віфлеєма] й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла.
17 and having seen [it] they made known about the country the thing which had been said to them concerning this child.
Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину.
18 And all who heard [it] wondered at the things said to them by the shepherds.
Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього.
19 But Mary kept all these things [in her mind], pondering [them] in her heart.
Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними.
20 And the shepherds returned, glorifying and praising God for all things which they had heard and seen, as it had been said to them.
І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано.
21 And when eight days were fulfilled for circumcising him, his name was called Jesus, which was the name given by the angel before he had been conceived in the womb.
Восьмого дня, коли настав час обрізати [Дитя], назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі.
22 And when the days were fulfilled for their purifying according to the law of Moses, they brought him to Jerusalem to present [him] to the Lord
І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом,
23 (as it is written in the law of [the] Lord: Every male that opens the womb shall be called holy to the Lord),
як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».
24 and to offer a sacrifice according to what is said in the law of [the] Lord: A pair of turtle doves, or two young pigeons.
За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».
25 And behold, there was a man in Jerusalem whose name was Simeon; and this man was just and pious, awaiting the consolation of Israel, and [the] Holy Spirit was upon him.
Був тоді в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому.
26 And it was divinely communicated to him by the Holy Spirit, that he should not see death before he should see [the] Lord's Christ.
І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього.
27 And he came in the Spirit into the temple; and as the parents brought in the child Jesus that they might do for him according to the custom of the law,
[Керований] Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,
28 he received him into his arms, and blessed God, and said,
він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив:
29 Lord, now thou lettest thy bondman go, according to thy word, in peace;
«А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром, за словом Твоїм,
30 for mine eyes have seen thy salvation,
бо побачили очі мої спасіння Твоє,
31 which thou hast prepared before the face of all peoples;
яке Ти приготував перед обличчям усіх народів,
32 a light for revelation of [the] Gentiles and [the] glory of thy people Israel.
світло одкровення для язичників і славу народу Твого Ізраїлю».
33 And his father and mother wondered at the things which were said concerning him.
Батько та мати [Ісуса] дивувалися сказаному про Нього.
34 And Simeon blessed them, and said to Mary his mother, Lo, this [child] is set for the fall and rising up of many in Israel, and for a sign spoken against;
Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його: «Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя,
35 (and even a sword shall go through thine own soul; ) so that [the] thoughts may be revealed from many hearts.
так що думки багатьох сердець розкриються. І навіть душу твою пройме меч».
36 And there was a prophetess, Anna, daughter of Phanuel, of [the] tribe of Asher, who was far advanced in years, having lived with [her] husband seven years from her virginity,
Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження,
37 and herself a widow up to eighty-four years; who did not depart from the temple, serving night and day with fastings and prayers;
а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі.
38 and she coming up the same hour gave praise to the Lord, and spoke of him to all those who waited for redemption in Jerusalem.
Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього.
39 And when they had completed all things according to the law of [the] Lord, they returned to Galilee to their own city Nazareth.
І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета.
40 And the child grew and waxed strong [in spirit], filled with wisdom, and God's grace was upon him.
Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
41 And his parents went yearly to Jerusalem at the feast of the passover.
Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
42 And when he was twelve years old, and they went up [to Jerusalem] according to the custom of the feast
Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними.
43 and had completed the days, as they returned, the boy Jesus remained behind in Jerusalem, and his parents knew not [of it];
Коли ж закінчилися дні [свята] і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це.
44 but, supposing him to be in the company that journeyed together, they went a day's journey, and sought him among their relations and acquaintances:
Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих.
45 and not having found him they returned to Jerusalem seeking him.
І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його.
46 And it came to pass, after three days they found him in the temple, sitting in the midst of the teachers and hearing them and asking them questions.
Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
47 And all who heard him were astonished at his understanding and answers.
Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям.
48 And when they saw him they were amazed: and his mother said to him, Child, why hast thou dealt thus with us? behold, thy father and I have sought thee distressed.
Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього: ―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе.
49 And he said to them, Why [is it] that ye have sought me? did ye not know that I ought to be [occupied] in my Father's business?
Але Він відповів їм: ―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю?
50 And they understood not the thing that he said to them.
Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав.
51 And he went down with them and came to Nazareth, and he was in subjection to them. And his mother kept all these things in her heart.
Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці.
52 And Jesus advanced in wisdom and stature, and in favour with God and men.
Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.
