Luke 12
1 In those [times], the myriads of the crowd being gathered together, so that they trod one on another, he began to say to his disciples first, Beware of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy;
Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
2 but there is nothing covered up which shall not be revealed, nor secret that shall not be known;
Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
3 therefore whatever ye have said in the darkness shall be heard in the light, and what ye have spoken in the ear in chambers shall be proclaimed upon the housetops.
Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
4 But I say to you, my friends, Fear not those who kill the body and after this have no more that they can do.
Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нічого заподїяти.
5 But I will shew you whom ye shall fear: Fear him who after he has killed has authority to cast into hell; yea, I say to you, Fear him. (Geenna g1067)
Я же покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь. (Geenna g1067)
6 Are not five sparrows sold for two assaria? and one of them is not forgotten before God.
Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
7 But even the hairs of your head are all numbered. Fear not therefore, ye are better than many sparrows.
Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полічене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
8 But I say to you, Whosoever shall confess me before men, the Son of man will confess him also before the angels of God;
Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене деред людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
9 but he that shall have denied me before men shall be denied before the angels of God;
Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь я перед ангелами Божими.
10 and whoever shall say a word against the Son of man it shall be forgiven him; but to him that speaks injuriously against the Holy Spirit it shall not be forgiven.
І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
11 But when they bring you before the synagogues and rulers and the authorities, be not careful how or what ye shall answer, or what ye shall say;
Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
12 for the Holy Spirit shall teach you in the hour itself what should be said.
бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
13 And a person said to him out of the crowd, Teacher, speak to my brother to divide the inheritance with me.
Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб поділив ся зо мною наслїддєм.
14 But he said to him, Man, who established me [as] a judge or a divider over you?
Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
15 And he said to them, Take heed and keep yourselves from all covetousness, for [it is] not because a man is in abundance [that] his life is in his possessions.
Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливості; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
16 And he spoke a parable to them, saying, The land of a certain rich man brought forth abundantly.
Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
17 And he reasoned within himself saying, What shall I do? for I have not [a place] where I shall lay up my fruits.
і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
18 And he said, This will I do: I will take away my granaries and build greater, and there I will lay up all my produce and my good things;
І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всі плоди мої і добро моє.
19 and I will say to my soul, Soul, thou hast much good things laid by for many years; repose thyself, eat, drink, be merry.
І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
20 But God said to him, Fool, this night thy soul shall be required of thee; and whose shall be what thou hast prepared?
Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
21 Thus is he who lays up treasure for himself, and is not rich toward God.
Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатіє.
22 And he said to his disciples, For this cause I say unto you, Be not careful for life, what ye shall eat, nor for the body, what ye shall put on.
Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тілом, чим з'одягнетесь.
23 The life is more than food, and the body than raiment.
Душа більша їжі, а тїло одежі.
24 Consider the ravens, that they sow not nor reap; which have neither storehouse nor granary; and God feeds them. How much better are ye than the birds?
Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
25 But which of you by being careful can add to his stature one cubit?
Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
26 If therefore ye cannot [do] even what is least, why are ye careful about the rest?
Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
27 Consider the lilies how they grow: they neither toil nor spin; but I say unto you, Not even Solomon in all his glory was clothed as one of these.
Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не з'одягав ся, як одна з сих.
28 But if God thus clothe the grass, which to-day is in the field and to-morrow is cast into [the] oven, how much rather you, O ye of little faith?
Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч вкинута, Бог так з'одягає; то як більше вас, маловіри?
29 And ye, seek not what ye shall eat or what ye shall drink, and be not in anxiety;
І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несітесь (високо);
30 for all these things do the nations of the world seek after, and your Father knows that ye have need of these things;
того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
31 but seek his kingdom, and [all] these things shall be added to you.
Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
32 Fear not, little flock, for it has been the good pleasure of your Father to give you the kingdom.
Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
33 Sell what ye possess and give alms; make to yourselves purses which do not grow old, a treasure which does not fail in the heavens, where thief does not draw near nor moth destroy.
Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодій не приступає, анї міль не їсть.
34 For where your treasure is, there also will your heart be.
Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
35 Let your loins be girded about, and lamps burning;
Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
36 and ye like men who wait their own lord whenever he may leave the wedding, that when he comes and knocks, they may open to him immediately.
і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весілля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
37 Blessed are those bondmen whom the lord [on] coming shall find watching; verily I say unto you, that he will gird himself and make them recline at table, and coming up will serve them.
Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих; істино глаголю вам, що піддережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
38 And if he come in the second watch, and come in the third watch, and find [them] thus, blessed are those [bondmen].
І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
39 But this know, that if the master of the house had known in what hour the thief was coming, he would have watched, and not have suffered his house to be dug through.
Се ж знайте, що коли б знав господар, о которій годинї злодій прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
40 And ye therefore, be ye ready, for in the hour in which ye do not think [it], the Son of man comes.
Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
41 And Peter said to him, Lord, sayest thou this parable to us, or also to all?
Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
42 And the Lord said, Who then is the faithful and prudent steward, whom his lord will set over his household, to give the measure of corn in season?
Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
43 Blessed is that bondman whom his lord [on] coming shall find doing thus;
Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
44 verily I say unto you, that he will set him over all that he has.
По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
45 But if that bondman should say in his heart, My lord delays to come, and begin to beat the menservants and the maidservants, and to eat and to drink and to be drunken,
Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
46 the lord of that bondman shall come in a day when he does not expect it, and in an hour he knows not of, and shall cut him in two and appoint his portion with the unbelievers.
прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знав, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
47 But that bondman who knew his own lord's will, and had not prepared [himself] nor done his will, shall be beaten with many [stripes];
Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
48 but he who knew [it] not, and did things worthy of stripes, shall be beaten with few. And to every one to whom much has been given, much shall be required from him; and to whom [men] have committed much, they will ask from him the more.
Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
49 I have come to cast a fire on the earth; and what will I if already it has been kindled?
Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? тільки щоб запалав уже.
50 But I have a baptism to be baptised with, and how am I straitened until it shall have been accomplished!
Хрещеннєм же маю хреститись, і як мені важко, доки се скінчить ся!
51 Think ye that I have come to give peace in the earth? Nay, I say to you, but rather division:
Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
52 for from henceforth there shall be five in one house divided; three shall be divided against two, and two against three:
буде бо від нинї пятеро в одній хаті розділених, троє проти двох, і двоє проти трох.
53 father against son, and son against father; mother against daughter, and daughter against mother; a mother-in-law against her daughter-in-law, and a daughter-in-law against her mother-in-law.
Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
54 And he said also to the crowds, When ye see a cloud rising out of the west, straightway ye say, A shower is coming; and so it happens.
Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
55 And when [ye see] the south wind blow, ye say, There will be heat; and it happens.
А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
56 Hypocrites, ye know how to judge of the appearance of the earth and of the heaven; how [is it then that] ye do not discern this time?
Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
57 And why even of yourselves judge ye not what is right?
Чом же й про себе не судите право?
58 For as thou goest with thine adverse party before a magistrate, strive in the way to be reconciled with him, lest he drag thee away to the judge, and the judge shall deliver thee to the officer, and the officer cast thee into prison.
Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то в дорозЇ дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до судді, а суддя не передав тебе слузі, а слуга не вкинув тебе в темницю.
59 I say unto thee, Thou shalt in no wise come out thence until thou hast paid the very last mite.
Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.
