John 1
1 In [the] beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God.
На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.
2 He was in the beginning with God.
Воно в Бога було на поча́тку.
3 All things received being through him, and without him not one [thing] received being which has received being.
Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.
4 In him was life, and the life was the light of men.
І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
5 And the light appears in darkness, and the darkness apprehended it not.
А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.
6 There was a man sent from God, his name John.
Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.
7 He came for witness, that he might witness concerning the light, that all might believe through him.
Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
8 He was not the light, but that he might witness concerning the light.
Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.
9 The true light was that which, coming into the world, lightens every man.
Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.
10 He was in the world, and the world had [its] being through him, and the world knew him not.
Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
11 He came to his own, and his own received him not;
До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.
12 but as many as received him, to them gave he [the] right to be children of God, to those that believe on his name;
А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,
13 who have been born, not of blood, nor of flesh's will, nor of man's will, but of God.
що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
14 And the Word became flesh, and dwelt among us (and we have contemplated his glory, a glory as of an only-begotten with a father), full of grace and truth;
І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.
15 (John bears witness of him, and he has cried, saying, This was he of whom I said, He that comes after me is preferred before me, for he was before me; )
Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.
16 for of his fulness we all have received, and grace upon grace.
А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.
17 For the law was given by Moses: grace and truth subsists through Jesus Christ.
Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.
18 No one has seen God at any time; the only-begotten Son, who is in the bosom of the Father, he hath declared [him].
Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
19 And this is the witness of John, when the Jews sent from Jerusalem priests and Levites that they might ask him, Thou, who art thou?
А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“
20 And he acknowledged and denied not, and acknowledged, I am not the Christ.
І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.
21 And they asked him, What then? Art thou Elias? And he says, I am not. Art thou the prophet? And he answered, No.
І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“І відказує: „Ні!“„Чи пророк?“І дав відповідь: „Ні!“
22 They said therefore to him, Who art thou? that we may give an answer to those who sent us. What sayest thou of thyself?
Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“
23 He said, I [am] [the] voice of one crying in the wilderness, Make straight the path of [the] Lord, as said Esaias the prophet.
Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.
24 And they were sent from among the Pharisees.
Посланці ж із фарисеїв були́.
25 And they asked him and said to him, Why baptisest thou then, if thou art not the Christ, nor Elias, nor the prophet?
І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“
26 John answered them saying, I baptise with water. In the midst of you stands, whom ye do not know,
Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
27 he who comes after me, the thong of whose sandal I am not worthy to unloose.
Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.
28 These things took place in Bethany, across the Jordan, where John was baptising.
Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.
29 On the morrow he sees Jesus coming to him, and says, Behold the Lamb of God, who takes away the sin of the world.
Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!
30 He it is of whom I said, A man comes after me who takes a place before me, because he was before me;
Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
31 and I knew him not; but that he might be manifested to Israel, therefore have I come baptising with water.
І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.
32 And John bore witness, saying, I beheld the Spirit descending as a dove from heaven, and it abode upon him.
І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
33 And I knew him not; but he who sent me to baptise with water, he said to me, Upon whom thou shalt see the Spirit descending and abiding on him, he it is who baptises with [the] Holy Spirit.
І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.
34 And I have seen and borne witness that this is the Son of God.
І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“
35 Again, on the morrow, there stood John and two of his disciples.
Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.
36 And, looking at Jesus as he walked, he says, Behold the Lamb of God.
І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“
37 And the two disciples heard him speaking, and followed Jesus.
І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
38 But Jesus having turned, and seeing them following, says to them, What seek ye? And they said to him, Rabbi (which, being interpreted, signifies Teacher), where abidest thou?
А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“
39 He says to them, Come and see. They went therefore, and saw where he abode; and they abode with him that day. It was about the tenth hour.
Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.
40 Andrew, the brother of Simon Peter, was one of the two who heard [this] from John and followed him.
А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.
41 He first finds his own brother Simon, and says to him, We have found the Messias (which being interpreted is Christ).
Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.
42 And he led him to Jesus. Jesus looking at him said, Thou art Simon, the son of Jonas; thou shalt be called Cephas (which interpreted is stone).
І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.
43 On the morrow he would go forth into Galilee, and Jesus finds Philip, and says to him, Follow me.
Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“
44 And Philip was from Bethsaida, of the city of Andrew and Peter.
А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.
45 Philip finds Nathanael, and says to him, We have found him of whom Moses wrote in the law, and the prophets, Jesus, the son of Joseph, who is from Nazareth.
Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.
46 And Nathanael said to him, Can anything good come out of Nazareth? Philip says to him, Come and see.
І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“Пилип йому каже: „Прийди та побач“.
47 Jesus saw Nathanael coming to him, and says of him, Behold [one] truly an Israelite, in whom there is no guile.
Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“
48 Nathanael says to him, Whence knowest thou me? Jesus answered and said to him, Before that Philip called thee, when thou wast under the fig-tree, I saw thee.
Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.
49 Nathanael answered and said to him, Rabbi, thou art the Son of God, thou art the King of Israel.
Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“
50 Jesus answered and said to him, Because I said to thee, I saw thee under the fig-tree, believest thou? Thou shalt see greater things than these.
Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“
51 And he says to him, Verily, verily, I say to you, Henceforth ye shall see the heaven opened, and the angels of God ascending and descending on the Son of man.
І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.
