John 20
1 And on the first [day] of the week Mary of Magdala comes in early morn to the tomb, while it was still dark, and sees the stone taken away from the tomb.
У перший день тижня, рано-вранці, коли ще було темно, Марія Магдалина пішла до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений.
2 She runs therefore and comes to Simon Peter, and to the other disciple, to whom Jesus was attached, and says to them, They have taken away the Lord out of the tomb, and we know not where they have laid him.
Вона побігла до Симона Петра та до іншого учня, якого любив Ісус, і сказала їм: «Забрали Господа з гробниці, і ми не знаємо, куди Його поклали!»
3 Peter therefore went forth, and the other disciple, and came to the tomb.
Тоді Петро та інший учень пішли до гробниці.
4 And the two ran together, and the other disciple ran forward faster than Peter, and came first to the tomb,
Вони обидва бігли, але другий учень випередив Петра й прибув до гробниці перший.
5 and stooping down he sees the linen cloths lying; he did not however go in.
Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину, що лежала там, але не ввійшов.
6 Simon Peter therefore comes, following him, and entered into the tomb, and sees the linen cloths lying,
Слідом за ним прибув Симон Петро і ввійшов у гробницю. Він побачив полотно, що лежало,
7 and the handkerchief which was upon his head, not lying with the linen cloths, but folded up in a distinct place by itself.
а також хустину, якою була обмотана голова Ісуса. Вона лежала не з полотном, але окремо, в іншому місці.
8 Then entered in therefore the other disciple also who came first to the tomb, and he saw and believed;
Тоді й другий учень, який першим прийшов до гробниці, також увійшов усередину. Він побачив і повірив.
9 for they had not yet known the scripture, that he must rise from among [the] dead.
(Бо вони ще не розуміли, що згідно з Писанням Ісус повинен був воскреснути з мертвих.)
10 The disciples therefore went away again to their own home.
Потім учні повернулися до себе.
11 But Mary stood at the tomb weeping without. As therefore she wept, she stooped down into the tomb,
Марія ж стояла біля гробу й плакала. Плачучи, вона нахилилася, щоб заглянути в гробницю,
12 and beholds two angels sitting in white [garments], one at the head and one at the feet, where the body of Jesus had lain.
і побачила двох ангелів у білому, що сиділи там, де лежало тіло Ісуса, – один у головах, а другий у ногах.
13 And they say to her, Woman, why dost thou weep? She says to them, Because they have taken away my Lord, and I know not where they have laid him.
Вони запитали: ―Жінко, чому ти плачеш? Вона відповіла: ―Тому що взяли мого Господа, і не знаю, куди Його поклали.
14 Having said these things she turned backward and beholds Jesus standing [there], and knew not that it was Jesus.
Сказавши це, вона обернулася й побачила Ісуса, що стояв там, але не зрозуміла, що це Ісус.
15 Jesus says to her, Woman, why dost thou weep? Whom seekest thou? She, supposing that it was the gardener, says to him, Sir, if thou hast borne him hence, tell me where thou hast laid him, and I will take him away.
Він запитав її: ―Жінко, чому ти плачеш? Кого ти шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, сказала Йому: ―Пане, якщо Ти Його взяв, скажи мені, куди Ти Його поклав, і я заберу Його.
16 Jesus says to her, Mary. She, turning round, says to him in Hebrew, Rabboni, which means Teacher.
Ісус сказав їй: ―Маріє! Повернувшись до Нього, вона сказала єврейською: ―Раввуні! (Що означає «Учителю!»)
17 Jesus says to her, Touch me not, for I have not yet ascended to my Father; but go to my brethren and say to them, I ascend to my Father and your Father, and [to] my God and your God.
Ісус сказав: ―Не затримуй Мене, бо Я ще не піднімався до Отця. А йди до Моїх братів і скажи їм: «Я піднімаюсь до Мого Отця й вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога».
18 Mary of Magdala comes bringing word to the disciples that she had seen the Lord, and [that] he had said these things to her.
Марія Магдалина пішла до учнів і сказала їм: «Я бачила Господа!» І вона розповіла їм, що Він сказав.
19 When therefore it was evening on that day, which was the first [day] of the week, and the doors shut where the disciples were, through fear of the Jews, Jesus came and stood in the midst, and says to them, Peace [be] to you.
Увечері того ж першого дня тижня, коли учні були разом, – а двері були зачинені зі страху перед юдейськими керівниками, – Ісус з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!»
20 And having said this, he shewed to them his hands and his side. The disciples rejoiced therefore, having seen the Lord.
Кажучи це, показав їм [Свої] руки й бік. Учні зраділи, побачивши Господа.
21 [Jesus] said therefore again to them, Peace [be] to you: as the Father sent me forth, I also send you.
Ісус знову сказав їм: «Мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас».
22 And having said this, he breathed into [them], and says to them, Receive [the] Holy Spirit:
Сказавши це, Він дихнув на них і сказав: «Прийміть Святого Духа!»
23 whose soever sins ye remit, they are remitted to them; whose soever [sins] ye retain, they are retained.
Кому ви будете прощати гріхи, тому вони будуть прощені, а кому залишите, тому будуть залишені.
24 But Thomas, one of the twelve, called Didymus, was not with them when Jesus came.
Але Фома, один із дванадцяти, якого ще звали Близнюком, не був з учнями, коли прийшов Ісус.
25 The other disciples therefore said to him, We have seen the Lord. But he said to them, Unless I see in his hands the mark of the nails, and put my finger into the mark of the nails, and put my hand into his side, I will not believe.
Інші учні сказали йому: ―Ми бачили Господа! Але він сказав їм: ―Якщо я не побачу на Його руках ран від цвяхів, не вкладу свого пальця в рани від цвяхів і не вкладу своєї руки в рану на Його боці, то не повірю.
26 And eight days after, his disciples were again within, and Thomas with them. Jesus comes, the doors being shut, and stood in the midst and said, Peace [be] to you.
Через тиждень учні Ісуса знову зібралися в домі, і Фома був із ними. І хоча двері були зачинені, прийшов Ісус, став посеред них і сказав: ―Мир вам!
27 Then he says to Thomas, Bring thy finger here and see my hands; and bring thy hand and put it into my side; and be not unbelieving, but believing.
Потім сказав Фомі: ―Поклади сюди свій палець. Подивися на Мої руки. Простягни свою руку й вклади її у Мій бік. І не будь невіруючим, а повір!
28 Thomas answered and said to him, My Lord and my God.
Фома відповів Йому: ―Господь мій і Бог мій!
29 Jesus says to him, Because thou hast seen me thou hast believed: blessed they who have not seen and have believed.
Ісус сказав йому: ―Ти повірив, тому що побачив Мене. Блаженні ті, що не бачили й повірили.
30 Many other signs therefore also Jesus did before his disciples, which are not written in this book;
Ісус зробив багато інших знаків перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі.
31 but these are written that ye may believe that Jesus is the Christ, the Son of God, and that believing ye might have life in his name.
Але це було написано, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в Його ім’я.
