John 19
1 Then Pilate therefore took Jesus and scourged [him].
Тодї узяв Пилат Ісуса, та й бив Його.
2 And the soldiers having plaited a crown of thorns put it on his head, and put a purple robe on him,
А воїни сплівши вінець їз тернини, наділи на голову Йому, і в одежу червону одягли Його,
3 and came to him and said, Hail, king of the Jews! and gave him blows on the face.
і казали: Радуй ся, царю Жидівський! і били Його в лице.
4 And Pilate went out again and says to them, Lo, I bring him out to you, that ye may know that I find in him no fault whatever.
Вийшов тоді знов Пидат, і каже їм: Ось я виводжу вам Його, щоб знали, що в Йому ніякої вини не знаходжу.
5 (Jesus therefore went forth without, wearing the crown of thorn, and the purple robe.) And he says to them, Behold the man!
Вийшов тодї Ісус у терновім вінцї і в червоній одежі. І каже їм Пилат: Ось, чоловік!
6 When therefore the chief priests and the officers saw him they cried out saying, Crucify, crucify [him]. Pilate says to them, Take him ye and crucify [him], for I find no fault in him.
Як же побачили Його архивреї та слуги, то закричали, кажучи: Розпни, розпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть ви Його та й розпнїть; я бо не знаходжу в Йому вини.
7 The Jews answered him, We have a law, and according to [our] law he ought to die, because he made himself Son of God.
Відказали йому Жиди: Ми закон маємо, і по закону нашому повинен умерти, бо Він себе Сином Божим зробив.
8 When Pilate therefore heard this word, he was the rather afraid,
Як же почув Пилат се слово, то ще більше злякав ся,
9 and went into the praetorium again and says to Jesus, Whence art thou? But Jesus gave him no answer.
і ввійшов у претор знов, і каже Ісусові: Звідкіля єси Ти? Ісус же одповідї не дав йому.
10 Pilate therefore says to him, Speakest thou not to me? Dost thou not know that I have authority to release thee and have authority to crucify thee?
Каже тодї Йому Пилат: До мене не говориш? Не знаєш, що власть маю розняти Тебе, і власть маю відпустити Тебе?
11 Jesus answered, Thou hadst no authority whatever against me if it were not given to thee from above. On this account he that has delivered me up to thee has [the] greater sin.
Відказав Ісус: Не мав би єси власти нїякої надо мною, коли б не було тобі дано звиш. Тим, хто видав мене тобі, більший гріх має.
12 From this time Pilate sought to release him; but the Jews cried out saying, If thou releasest this [man], thou art not a friend to Caesar. Every one making himself a king speaks against Caesar.
З того часу шукав Пилат одпустити Його; Жиди ж кричали, кажучи: Коли Сього відпустиш, не єси друг Кесареві. Всякий, хто дарем себе робить, противить ся Кесареві.
13 Pilate therefore, having heard these words, led Jesus out and sat down upon [the] judgment-seat, at a place called Pavement, but in Hebrew Gabbatha;
Пилат же, почувши таке слово, вивів Ісуса, та й сїв на судищі, що зване Литостротос, а по єврейски: Гавата.
14 (now it was [the] preparation of the passover; it was about the sixth hour; ) and he says to the Jews, Behold your king!
Була ж пятниця перед пасхою, коло години ж шестої. І каже Жидам: Ось, Цар ваш!
15 But they cried out, Take [him] away, take [him] away, crucify him. Pilate says to them, Shall I crucify your king? The chief priests answered, We have no king but Caesar.
Вони ж закричали: Візьми, візьми розпни Його! Каже їм Пилат: Царя вашого розпну? Відказали архиєреї: Не маємо царя, тільки Кесаря.
16 Then therefore he delivered him up to them, that he might be crucified; and they took Jesus and led him away.
Тодї ж видав їм Його, щоб розпяли. Узяли ж Ісуса, та й повели.
17 And he went out, bearing his cross, to the place called [place] of a skull, which is called in Hebrew, Golgotha;
І, несучи хрест свій, вийшов Він на врочище (місце) Черепове, що зветь ся по єврейськи Голгота.
18 where they crucified him, and with him two others, [one] on this side, and [one] on that, and Jesus in the middle.
Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посередині ж Ісуса.
19 And Pilate wrote a title also and put it on the cross. But there was written: Jesus the Nazaraean, the King of the Jews.
Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хресті; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський.
20 This title therefore many of the Jews read, for the place of the city where Jesus was crucified was near; and it was written in Hebrew, Greek, Latin.
Сю ж надпись многі читали з Жидів; бо поблизу города було місце, де розпято Ісуса; а було написане по єврейськи, по грецьки і по римськи.
21 The chief priests of the Jews therefore said to Pilate, Do not write, The king of the Jews, but that he said, I am king of the Jews.
Казали тодї Пилатові архиєреї Жидівські: Не пиши: Цар Жидівський, а що Він казав: Я цар Жидівський.
22 Pilate answered, What I have written, I have written.
Відказав Пилат: Що написав, написав.
23 The soldiers therefore, when they had crucified Jesus, took his clothes, and made four parts, to each soldier a part, and the body-coat; but the body-coat was seamless, woven through the whole from the top.
Тодї воїни, рознявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон [намітку]; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
24 They said therefore to one another, Let us not rend it, but let us cast lots for it, whose it shall be; that the scripture might be fulfilled which says, They parted my garments among themselves, and on my vesture they cast lots. The soldiers therefore did these things.
Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него, чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Поділили одежу мою собі, і на мов платтв кидали жереб. То воїни се й зробили.
25 And by the cross of Jesus stood his mother, and the sister of his mother, Mary the [wife] of Clopas, and Mary of Magdala.
Стояла ж коло хреста Ісусового мати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдадина.
26 Jesus therefore, seeing his mother, and the disciple standing by, whom he loved, says to his mother, Woman, behold thy son.
Ісус же, побачивши матір і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій.
27 Then he says unto the disciple, Behold thy mother. And from that hour the disciple took her to his own home.
Опісля рече ученику: Оть, мати твоя. І з тієї години узяв її ученик до себе.
28 After this, Jesus, knowing that all things were now finished, that the scripture might be fulfilled, says, I thirst.
Після сього, знаючи Ісус, що все вже звершилось, щоб справдилось писаннє, рече: Жаждую.
29 There was a vessel therefore there full of vinegar, and having filled a sponge with vinegar, and putting hyssop round it, they put it up to his mouth.
Стояла ж посудина повна оцту, вони ж, напоївши губку оцтом і на тростину настромивши, піднесли Йому до уст.
30 When therefore Jesus had received the vinegar, he said, It is finished; and having bowed his head, he delivered up his spirit.
Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.
31 The Jews therefore, that the bodies might not remain on the cross on the sabbath, for it was [the] preparation, (for the day of that sabbath was a great [day], ) demanded of Pilate that their legs might be broken and they taken away.
Жиди ж, щоб не зоставались на хрестах тїла в суботу (був бо великий день тієї суботи), благали Пилата, щоб поперебивали їм гомілки, та й поздіймали.
32 The soldiers therefore came and broke the legs of the first and of the other that had been crucified with him;
Прийшли тодї воїни, й первому поломили ноги, й другому рознятому з Ним.
33 but coming to Jesus, when they saw that he was already dead they did not break his legs,
До Ісуса ж прийшовши, як побачили Його вже мертвого, не перебили Йому ніг;
34 but one of the soldiers pierced his side with a spear, and immediately there came out blood and water.
а один з воїнів проколов Йому списом бік, і зараз вийшла кров і вода.
35 And he who saw it bears witness, and his witness is true, and he knows that he says true that ye also may believe.
І той, що бачив се, засьвідкував, і правдиве сьвідченнє його; і знає він, що говорить правду, щоб ви вірували.
36 For these things took place that the scripture might be fulfilled, Not a bone of him shall be broken.
Сталось бо се, щоб писаннє справдилось: Кість Його не буде переломлена.
37 And again another scripture says, They shall look on him whom they pierced.
І знов инше писаннє рече: Дивити муть ся на Того, кого прокололи.
38 And after these things Joseph of Arimathaea, who was a disciple of Jesus, but secretly through fear of the Jews, demanded of Pilate that he might take the body of Jesus: and Pilate allowed it. He came therefore and took away the body of Jesus.
Після ж сього благав Пилата Йосиф з Ариматеї (бувши учеником Ісусовим, потайним же задля страху Жидівського), щоб зняти тїло Ісусове; й дозволив Пилат. Прийшов тодї і взяв тїло Ісусове.
39 And Nicodemus also, who at first came to Jesus by night, came, bringing a mixture of myrrh and aloes, about a hundred pounds [weight].
Прийшов же й Никодим, що приходив перше до Ісуса в ночі, принїсши змішаної смирни й алое фунтів із сотню.
40 They took therefore the body of Jesus and bound it up in linen with the spices, as it is the custom with the Jews to prepare for burial.
Взяли тодї тїло Ісусове, і обгорнули полотном з пахощами, як се звичай у Жидів ховати.
41 But there was in the place where he had been crucified a garden, and in the garden a new tomb in which no one had ever been laid.
Був же на місцї, де рознято Його, сад, а в саду новий гріб, в котрому ніколи нікого не положено.
42 There therefore, on account of the preparation of the Jews, because the tomb was near, they laid Jesus.
Там оце положили Ісуса задля пятницї Жидівської; бо поблизу був гріб.
