John 11
1 Now there was a certain [man] sick, Lazarus of Bethany, of the village of Mary and Martha her sister.
Був один хворий [чоловік, на ім’я] Лазар, з Віфанії, села, де жила Марія та її сестра Марта.
2 It was [the] Mary who anointed the Lord with ointment and wiped his feet with her hair, whose brother Lazarus was sick.
Марія була жінкою, яка помазала Господа миром і обтерла Йому ноги своїм волоссям. Хворий був її братом.
3 The sisters therefore sent to him, saying, Lord, behold, he whom thou lovest is sick.
Сестри послали передати Ісусові: ―Господи, той, кого Ти любиш, захворів.
4 But when Jesus heard [it], he said, This sickness is not unto death, but for the glory of God, that the Son of God may be glorified by it.
Почувши це, Ісус сказав: ―Ця хвороба не на смерть, а на славу Божу, щоб Син Божий був прославлений через неї.
5 Now Jesus loved Martha, and her sister, and Lazarus.
Ісус любив Марту, її сестру та Лазаря.
6 When therefore he heard, He is sick, he remained two days then in the place where he was.
Однак коли Він почув, що [Лазар] хворий, то залишився там, де був, ще два дні.
7 Then after this he says to his disciples, Let us go into Judaea again.
Потім сказав [Своїм] учням: ―Підемо знову в Юдею.
8 The disciples say to him, Rabbi, [even but] now the Jews sought to stone thee, and goest thou thither again?
Учні сказали Йому: ―Равві, ще недавно юдеї намагалися побити Тебе камінням, а Ти знову йдеш туди?
9 Jesus answered, Are there not twelve hours in the day? If any one walk in the day, he does not stumble, because he sees the light of this world;
Ісус відповів: ―Чи не дванадцять годин має день? Якщо хтось ходить удень, не спотикається, бо бачить світло цього світу.
10 but if any one walk in the night, he stumbles, because the light is not in him.
А той, хто ходить уночі, спотикається, бо немає світла в ньому.
11 These things said he; and after this he says to them, Lazarus, our friend, is fallen asleep, but I go that I may awake him out of sleep.
Сказавши це, Він додав: ―Наш друг Лазар заснув, але Я йду розбудити Його.
12 The disciples therefore said to him, Lord, if he be fallen asleep, he will get well.
Його учні сказали: ―Господи, якщо спить, то одужає.
13 But Jesus spoke of his death, but they thought that he spoke of the rest of sleep.
Ісус казав про його смерть, а вони думали, що Він говорить про звичайний сон.
14 Jesus therefore then said to them plainly, Lazarus has died.
Тоді Ісус сказав їм прямо: ―Лазар помер.
15 And I rejoice on your account that I was not there, in order that ye may believe. But let us go to him.
Але Я радію за вас, що не був там, щоб ви повірили. А зараз підемо до нього.
16 Thomas therefore, called Didymus, said to his fellow disciples, Let us also go, that we may die with him.
Тоді Фома, якого називали Близнюк, сказав іншим учням: ―Ходімо й ми та помремо з Ним!
17 Jesus therefore [on] arriving found him to have been four days already in the tomb.
Прийшовши туди, Ісус довідався, що [Лазар] уже чотири дні в гробі.
18 Now Bethany was near Jerusalem, about fifteen stadia off,
Віфанія була близько до Єрусалима, приблизно п’ятнадцять стадіїв.
19 and many of the Jews came to Martha and Mary, that they might console them concerning their brother.
Багато юдеїв прийшли до Марії та Марти, щоб втішити їх після [смерті] брата.
20 Martha then, when she heard Jesus is coming, went to meet him; but Mary sat in the house.
Коли Марта почула, що прийшов Ісус, вона вийшла зустріти Його, а Марія залишилася в домі.
21 Martha therefore said to Jesus, Lord, if thou hadst been here, my brother had not died;
Марта сказала Ісусові: ―Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
22 but even now I know, that whatsoever thou shalt ask of God, God will give thee.
Але й тепер знаю: Бог дасть Тобі, що лише попросиш у Бога.
23 Jesus says to her, Thy brother shall rise again.
Ісус сказав їй: ―Твій брат воскресне.
24 Martha says to him, I know that he will rise again in the resurrection in the last day.
Марта відповіла: ―Я знаю, що він воскресне при воскресінні останнього дня.
25 Jesus said to her, I am the resurrection and the life: he that believes on me, though he have died, shall live;
Ісус сказав їй: ―Я – воскресіння й життя. Той, хто вірить у Мене, навіть якщо помре, буде жити.
І кожен, хто живе й вірить у Мене, ніколи не помре. Ти віриш у це? (aiōn g165)
27 She says to him, Yea, Lord; I believe that thou art the Christ, the Son of God, who should come into the world.
Вона сказала: ―Так, Господи, я вірю, що Ти Христос, Син Божий, Який прийшов у світ.
28 And having said this, she went away and called her sister Mary secretly, saying, The teacher is come and calls thee.
Сказавши це, вона пішла, потай покликала свою сестру Марію й сказала їй: «Учитель тут, Він кличе тебе».
29 She, when she heard [that], rises up quickly and comes to him.
Почувши це, Марія швидко встала й вийшла до Нього.
30 Now Jesus had not yet come into the village, but was in the place where Martha came to meet him.
Ісус ще не увійшов до села, а був там, де Його зустріла Марта.
31 The Jews therefore who were with her in the house and consoling her, seeing Mary that she rose up quickly and went out, followed her, saying, She goes to the tomb, that she may weep there.
Юдеї, які були з нею в домі та втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, пішли за нею. Вони гадали, що вона пішла до гробу, щоб там плакати.
32 Mary therefore, when she came where Jesus was, seeing him, fell at his feet, saying to him, Lord, if thou hadst been here, my brother had not died.
Коли Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала до Його ніг і сказала Йому: ―Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.
33 Jesus therefore, when he saw her weeping, and the Jews who came with her weeping, was deeply moved in spirit, and was troubled,
Ісус, побачивши, що вона плаче, і юдеї, які прийшли з нею, теж плачуть, був глибоко зворушений в дусі та засмутився.
34 and said, Where have ye put him? They say to him, Lord, come and see.
Він запитав: ―Куди ви його поклали? Йому відповіли: ―Господи, іди та подивись!
35 Jesus wept.
Ісус заплакав.
36 The Jews therefore said, Behold how he loved him!
Тоді юдеї сказали: «Дивись, як Він любив його».
37 And some of them said, Could not this [man], who has opened the eyes of the blind [man], have caused that this [man] also should not have died?
Але деякі казали: «Невже Той, Хто відкрив очі сліпому, не міг зробити, щоб цей чоловік не помер?»
38 Jesus therefore, again deeply moved in himself, comes to the tomb. Now it was a cave, and a stone lay upon it.
Ісус знов відчув зворушення в Собі й пішов до гробу. Це була печера, до якої був привалений камінь.
39 Jesus says, Take away the stone. Martha, the sister of the dead, says to him, Lord, he stinks already, for he is four days [there].
Ісус звелів: ―Відваліть камінь. Марта, сестра померлого, сказала: ―Господи, вже чути неприємний запах, бо пройшло чотири дні.
40 Jesus says to her, Did I not say to thee, that if thou shouldest believe, thou shouldest see the glory of God?
Ісус сказав: ―Хіба Я не казав тобі, що коли будеш вірити, побачиш славу Божу?
41 They took therefore the stone away. And Jesus lifted up his eyes on high and said, Father, I thank thee that thou hast heard me;
Коли забрали камінь, Ісус подивився на небо й сказав: «Отче, дякую Тобі, що Ти почув Мене.
42 but I knew that thou always hearest me; but on account of the crowd who stand around I have said [it], that they may believe that thou hast sent me.
Я знаю, що Ти завжди чуєш Мене, але Я сказав це заради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що Ти послав Мене».
43 And having said this, he cried with a loud voice, Lazarus, come forth.
І, сказавши це, голосно промовив: «Лазарю, вийди сюди!»
44 And the dead came forth, bound feet and hands with graveclothes, and his face was bound round with a handkerchief. Jesus says to them, Loose him and let him go.
Померлий вийшов. Його руки та ноги були обмотані тканиною, а обличчя обв’язане хустиною. Ісус сказав: ―Розв’яжіть його, і нехай він іде.
45 Many therefore of the Jews who came to Mary and saw what he had done, believed on him;
Багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього.
46 but some of them went to the Pharisees and told them what Jesus had done.
Але деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли, що зробив Ісус.
47 The chief priests, therefore, and the Pharisees gathered a council, and said, What do we? for this man does many signs.
Тоді первосвященники та фарисеї скликали Синедріон і сказали: ―Що нам робити? Цей Чоловік робить багато знамень.
48 If we let him thus alone, all will believe on him, and the Romans will come and take away both our place and our nation.
Якщо ми залишимо Його так, то всі повірять у Нього, і прийдуть римляни та знищать це місце й народ.
49 But a certain one of them, Caiaphas, being high priest that year, said to them, Ye know nothing
Тоді один із них, [на ім’я] Каяфа, який був первосвященником того року, сказав їм: ―Ви нічого не знаєте.
50 nor consider that it is profitable for you that one man die for the people, and not that the whole nation perish.
Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб один Чоловік помер за народ, ніж щоб увесь народ загинув?
51 But this he did not say of himself; but, being high priest that year, prophesied that Jesus was going to die for the nation;
Він сказав це не від себе, але, будучи того року первосвященником, він пророкував, що Ісус має померти за народ,
52 and not for the nation only, but that he should also gather together into one the children of God who were scattered abroad.
і не тільки за народ, але й щоб зібрати в одне розсіяних дітей Божих.
53 From that day therefore they took counsel that they might kill him.
Отже, від цього дня вони змовилися вбити Його.
54 Jesus therefore walked no longer openly among the Jews, but went away thence into the country near the desert, to a city called Ephraim, and there he sojourned with the disciples.
Тому Ісус не ходив відкрито серед юдеїв, а пішов звідти до околиць біля пустелі, у місто, яке називається Єфрем. Там перебував з учнями.
55 But the passover of the Jews was near, and many went up to Jerusalem out of the country before the passover, that they might purify themselves.
Наближалася юдейська Пасха, і багато [людей] з усього краю йшли до Єрусалима для очищення перед Пасхою.
56 They sought therefore Jesus, and said among themselves, standing in the temple, What do ye think? that he will not come to the feast?
Вони шукали Ісуса й, стоячи в Храмі, казали одне до одного: «Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?»
57 Now the chief priests and the Pharisees had given commandment that if any one knew where he was, he should make it known, that they might take him.
Але первосвященники та фарисеї дали наказ: якщо хтось дізнається, де Він перебуває, нехай повідомить їх, щоб вони схопили Його.
