Job 8
1 And Bildad the Shuhite answered and said,
І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
2 How long wilt thou speak these things? and the words of thy mouth be a strong wind?
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
3 Doth God pervert judgment, and the Almighty pervert justice?
Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
4 If thy children have sinned against him, he hath also given them over into the hand of their transgression.
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
5 If thou seek earnestly unto God, and make thy supplication to the Almighty,
Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
6 If thou be pure and upright, surely now he will awake for thee, and make the habitation of thy righteousness prosperous;
якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
7 And though thy beginning was small, yet thine end shall be very great.
і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
8 For inquire, I pray thee, of the former generation, and attend to the researches of their fathers;
Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
9 For we are [but] of yesterday, and know nothing, for our days upon earth are a shadow.
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
10 Shall not they teach thee, [and] tell thee, and utter words out of their heart?
отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
11 Doth the papyrus shoot up without mire? doth the reed-grass grow without water?
Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
12 Whilst it is yet in its greenness [and] not cut down, it withereth before any [other] grass.
Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
13 So are the paths of all that forget God; and the profane man's hope shall perish,
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
14 Whose confidence shall be cut off, and his reliance is a spider's web.
бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
15 He shall lean upon his house, and it shall not stand; he shall lay hold on it, but it shall not endure.
На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
16 He is full of sap before the sun, and his sprout shooteth forth over his garden;
Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
17 His roots are entwined about the stoneheap; he seeth the place of stones.
на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
18 If he destroy him from his place, then it shall deny him: I have not seen thee!
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
19 Behold, this is the joy of his way, and out of the dust shall others grow.
Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
20 Behold, God will not cast off a perfect man, neither will he take evil-doers by the hand.
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
21 Whilst he would fill thy mouth with laughing and thy lips with shouting,
аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
22 They that hate thee shall be clothed with shame, and the tent of the wicked be no more.
Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
