Job 20
1 And Zophar the Naamathite answered and said,
І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
2 Therefore do my thoughts give me an answer, and for this is my haste within me.
„Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
3 I hear a reproof putting me to shame; and [my] spirit answereth me by mine understanding.
Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
4 Knowest thou [not] this, that of old, since man was placed upon earth,
Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
5 The exultation of the wicked is short, and the joy of the ungodly man but for a moment?
то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
6 Though his height mount up to the heavens, and his head reach unto the clouds,
Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
7 Like his own dung doth he perish for ever; they which have seen him shall say, Where is he?
проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
8 He flieth away as a dream, and is not found; and is chased away as a vision of the night.
Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
9 The eye which saw him shall [see him] not again; and his place beholdeth him no more.
його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
10 His children shall seek the favour of the poor, and his hands restore his wealth.
Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
11 His bones were full of his youthful strength; but it shall lie down with him in the dust.
Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
12 Though wickedness be sweet in his mouth [and] he hide it under his tongue,
Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
13 [Though] he spare it, and forsake it not, but keep it within his mouth,
над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
14 His food is turned in his bowels; it is the gall of asps within him.
то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
15 He hath swallowed down riches, but he shall vomit them up again: God shall cast them out of his belly.
Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
16 He shall suck the poison of asps; the viper's tongue shall kill him.
Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
17 He shall not see streams, rivers, brooks of honey and butter.
Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
18 That which he laboured for shall he restore, and not swallow down; its restitution shall be according to the value, and he shall not rejoice [therein].
Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
19 For he hath oppressed, hath forsaken the poor; he hath violently taken away a house that he did not build.
Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
20 Because he knew no rest in his craving, he shall save nought of what he most desired.
Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
21 Nothing escaped his greediness; therefore his prosperity shall not endure.
Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
22 In the fulness of his sufficiency he shall be in straits; every hand of the wretched shall come upon him.
за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
23 It shall be that, to fill his belly, he will cast his fierce anger upon him, and will rain it upon him into his flesh.
Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
24 If he have fled from the iron weapon, the bow of brass shall strike him through.
Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
25 He draweth it forth; it cometh out of his body, and the glittering point out of his gall: terrors are upon him.
Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
26 All darkness is laid up for his treasures: a fire not blown shall devour him; it shall feed upon what is left in his tent.
При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
27 The heavens shall reveal his iniquity, and the earth shall rise up against him.
Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
28 The increase of his house shall depart, flowing away in the day of his anger.
урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
29 This is the portion of the wicked man from God, and the heritage appointed to him by God.
Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
