Job 13
1 Lo, mine eye hath seen all [this], mine ear hath heard and understood it.
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
2 What ye know, I know also: I am not inferior to you.
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
3 But I will speak to the Almighty, and will find pleasure in reasoning with God;
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
4 For ye indeed are forgers of lies, ye are all physicians of no value.
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
5 Oh that ye would be altogether silent! and it would be your wisdom.
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
6 Hear now my defence, and hearken to the pleadings of my lips.
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
7 Will ye speak unrighteously for God? and for him speak deceit?
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
8 Will ye accept his person? will ye contend for God?
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
9 Will it be well if he should search you out? or as one mocketh at a man, will ye mock at him?
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
10 He will certainly reprove you, if ye do secretly accept persons.
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
11 Shall not his excellency terrify you? and his dread fall upon you?
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
12 Your memorable sayings are proverbs of ashes, your bulwarks are bulwarks of mire.
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
13 Hold your peace from me, and I will speak, and let come on me what [will]!
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
14 Wherefore should I take my flesh in my teeth, and put my life in my hand?
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
15 Behold, if he slay me, yet would I trust in him; but I will defend mine own ways before him.
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
16 This also shall be my salvation, that a profane man shall not come before his face.
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
17 Hear attentively my speech and my declaration with your ears.
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
18 Behold now, I have ordered the cause; I know that I shall be justified.
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
19 Who is he that contendeth with me? For if I were silent now, I should expire.
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
20 Only do not two things unto me; then will I not hide myself from thee.
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
21 Withdraw thy hand far from me; and let not thy terror make me afraid:
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
22 Then call, and I will answer; or I will speak, and answer thou me.
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 How many are mine iniquities and sins? Make me to know my transgression and my sin.
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
24 Wherefore dost thou hide thy face, and countest me for thine enemy?
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
25 Wilt thou terrify a driven leaf? and wilt thou pursue dry stubble?
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
26 For thou writest bitter things against me, and makest me to possess the iniquities of my youth;
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
27 And thou puttest my feet in the stocks, and markest all my paths; thou settest a bound about the soles of my feet; —
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
28 One who, as a rotten thing consumeth, as a garment that the moth eateth.
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
