Job 12
1 And Job answered and said,
А Йов відповів та й сказав:
2 Truly ye are the people, and wisdom shall die with you!
„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
3 I also have understanding as well as you; I am not inferior to you; and who knoweth not such things as these?
Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
4 I am to be one that is a derision to his friend, I who call upon God, and whom he will answer: a derision is the just upright [man].
Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
5 He that is ready to stumble with the foot is a lamp despised in the thought of him that is at ease.
Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
6 The tents of desolators are in peace, and they that provoke God are secure; into whose hand God bringeth.
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
7 But ask now the beasts, and they shall teach thee; and the fowl of the heavens, and they shall tell thee;
Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
8 Or speak to the earth, and it shall teach thee; and the fishes of the sea shall declare unto thee.
Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
9 Who knoweth not in all these, that the hand of Jehovah hath wrought this?
Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
10 In whose hand is the soul of every living thing, and the spirit of all flesh of man.
Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
11 Doth not the ear try words, as the palate tasteth food?
Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
12 With the aged is wisdom, and in length of days understanding.
Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
13 With him is wisdom and might; he hath counsel and understanding.
Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
14 Behold, he breaketh down, and it is not built again; he shutteth up a man, and there is no opening.
Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
15 Behold, he withholdeth the waters, and they dry up; and he sendeth them out, and they overturn the earth.
Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
16 With him is strength and effectual knowledge; the deceived and the deceiver are his.
В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
17 He leadeth counsellors away spoiled, and judges maketh he fools;
Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
18 He weakeneth the government of kings, and bindeth their loins with a fetter;
Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
19 He leadeth priests away spoiled, and overthroweth the mighty;
Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
20 He depriveth of speech the trusty, and taketh away the judgment of the elders;
Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
21 He poureth contempt upon nobles, and slackeneth the girdle of the mighty;
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
22 He discovereth deep things out of darkness, and bringeth out into light the shadow of death;
Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
23 He increaseth the nations, and destroyeth them; he spreadeth out the nations, and bringeth them in;
Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
24 He taketh away the understanding of the chiefs of the people of the earth, and causeth them to wander in a pathless waste.
Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
25 They grope in the dark without light, and he maketh them to stagger like a drunkard.
вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
