James 3
1 Be not many teachers, my brethren, knowing that we shall receive greater judgment.
Брати мої, хай не буде [серед вас] багато вчителів, бо ви знаєте, що ми отримаємо суворіший суд.
2 For we all often offend. If any one offend not in word, he [is] a perfect man, able to bridle the whole body too.
Адже всі ми часто спотикаємося. Якщо хтось не спотикається в слові, це людина досконала, спроможна приборкати все тіло.
3 Behold, we put the bits in the mouths of the horses, that they may obey us, and we turn round their whole bodies.
Ось і коням ми вкладаємо вудила в рот, щоб нам корилися, та керуємо усім [їхнім] тілом.
4 Behold also the ships, which are so great, and driven by violent winds, are turned about by a very small rudder, wherever the pleasure of the helmsman will.
Подібно й з кораблями: хоч які великі й гнані сильними вітрами, але скеровуються малим кермом, куди бажає керманич.
5 Thus also the tongue is a little member, and boasts great things. See how little a fire, how large a wood it kindles!
Так само і язик: маленький орган та великими [речами] вихваляється. Ось який малий вогонь, а запалює такий великий ліс.
6 and the tongue [is] fire, the world of unrighteousness; the tongue is set in our members, the defiler of the whole body, and which sets fire to the course of nature, and is set on fire of hell. (Geenna g1067)
Язик також є вогнем. Язик – це світ неправди, встановлений між нашими органами. [Він] опоганює все тіло й запалює коло життя, [сам] підпалюючись від Геєни. (Geenna g1067)
7 For every species both of beasts and of birds, both of creeping things and of sea animals, is tamed and has been tamed by the human species;
Адже кожен вид звірів і птахів, плазунів і морських тварин може бути приборканий і приборкується людиною.
8 but the tongue can no one among men tame; [it is] an unsettled evil, full of death-bringing poison.
А язика ніхто з людей приборкати не може: він – невгамовне зло, повне смертоносної отрути.
9 Therewith bless we the Lord and Father, and therewith curse we men made after [the] likeness of God.
Ним благословляємо Господа й Отця і ним же проклинаємо людей, створених за Божою подобою.
10 Out of the same mouth goes forth blessing and cursing. It is not right, my brethren, that these things should be thus.
З того ж рота виходить благословення й прокляття. Брати мої, не годиться, щоб так воно було.
11 Does the fountain, out of the same opening, pour forth sweet and bitter?
Хіба з одного джерела тече солодка й гірка вода?
12 Can, my brethren, a fig produce olives, or a vine figs? Neither [can] salt [water] make sweet water.
Брати мої, чи може смоковниця родити оливки, а виноградна лоза – смокви? Так само й солончак [не може] давати солодкої води.
13 Who [is] wise and understanding among you; let him shew out of a good conversation his works in meekness of wisdom;
Хто є мудрий і досвідчений між вами? Нехай він покаже своєю гідною поведінкою, що його вчинки [зроблені] з лагідністю, [яку дає] мудрість.
14 but if ye have bitter emulation and strife in your hearts, do not boast and lie against the truth.
Якщо ж ви маєте у вашому серці гірку заздрість і суперництво, не вихваляйтеся й не брешіть проти істини.
15 This is not the wisdom which comes down from above, but earthly, natural, devilish.
Це не та мудрість, яка сходить згори, а земна, плотська, бісівська.
16 For where emulation and strife [are], there [is] disorder and every evil thing.
Бо де є заздрість і суперництво, там безладдя й усяке зле діло.
17 But the wisdom from above first is pure, then peaceful, gentle, yielding, full of mercy and good fruits, unquestioning, unfeigned.
А мудрість, [яка сходить] згори, насамперед чиста, потім мирна, лагідна, слухняна, повна милосердя й добрих плодів, неупереджена, нелицемірна.
18 But [the] fruit of righteousness in peace is sown for them that make peace.
Бо плід праведності сіється в мирі тими, хто творить мир.
