James 2
1 My brethren, do not have the faith of our Lord Jesus Christ, [Lord] of glory, with respect of persons:
Браттє моє, не на лиця вважаючи, майте віру Господа нашого Ісуса Христа прославленого.
2 for if there come unto your synagogue a man with a gold ring in splendid apparel, and a poor man also come in in vile apparel,
Коли бо ввійшов у громаду вашу чоловік з золотим перснем, в одежі осяйній, ввійшов же й вбогий в мізерній одежі,
3 and ye look upon him who wears the splendid apparel, and say, Do thou sit here well, and say to the poor, Do thou stand there, or sit here under my footstool:
і ви споглянете на того, що носить осяйну одежу, і скажете йому: Ти сїдай отут гарно, а вбогому скажете: Ти стань отам, або сідай отут на підніжку моїм,
4 have ye not made a difference among yourselves, and become judges having evil thoughts?
то чи не пересуджуєте між собою і не станетесь суддями з ледачими думками?
5 Hear, my beloved brethren: Has not God chosen the poor as to the world, rich in faith, and heirs of the kingdom, which he has promised to them that love him?
Слухайте, браттє мов любе: хиба не вбогих сьвіту сього вибрав Бог на багатих вірою і наслїдників царства, котре обіцяв тим, хто любить Його?
6 But ye have despised the poor [man]. Do not the rich oppress you, and [do not] they drag you before [the] tribunals?
Ви ж зневажили вбогого. Хиба не багаті підневолюють вас, і не вони г тягнуть вас на судища?
7 And [do not] they blaspheme the excellent name which has been called upon you?
Хиба не вони зневажають добре імя, яким вас названо?
8 If indeed ye keep [the] royal law according to the scripture, Thou shalt love thy neighbour as thyself, ye do well.
Коли ж оце звершуєте закон царський по писанню: "Люби ближнього свого, як себе самого", добре чините;
9 But if ye have respect of persons, ye commit sin, being convicted by the law as transgressors.
коли ж на лиця дивитесь, то гріх робите, докорені законом, як переступники.
10 For whoever shall keep the whole law and shall offend in one [point], he has come under the guilt of [breaking] all.
Кожний бо, хто увесь закон заховав, та згрішить в одному, станеть ся у всьому виноватий.
11 For he who said, Thou shalt not commit adultery, said also, Thou shalt not kill. Now if thou dost not commit adultery, but killest, thou art become transgressor of [the] law.
Хто бо сказав: "Не чини перелюбу," Той сказав і: "Не вбивай." Коли ж не зробиш перелюбу, а вбєш, став ся єси переступником закону.
12 So speak ye, and so act, as those that are to be judged by [the] law of liberty;
Так говоріте і так творіте, яко такі, що законом свободним судити метесь.
13 for judgment [will be] without mercy to him that has shewn no mercy. Mercy glories over judgment.
Суд бо без милосердя тому, хто не зробив милости, і вихваляеть ся милосерде суду (понад суд).
14 What [is] the profit, my brethren, if any one say he have faith, but have not works? can faith save him?
Ява користь, браттє моє, коди хто каже, що віру має, та дїл не має? чи може віра спасти його?
15 Now if a brother or a sister is naked and destitute of daily food,
Коли ж брат або сестра нагі будугь і жадні щоденної страви,
16 and one from amongst you say to them, Go in peace, be warmed and filled; but give not to them the needful things for the body, what [is] the profit?
а з вас хто, скаже їм: Ідіть з миром, грійтесь i годуйтесь, а не дасть їм потрібного для тіла; яка (з того) користь?
17 So also faith, if it have not works, is dead by itself.
Так само й віра, коди дїл не має, мертва сама по собі.
18 But some one will say, Thou hast faith and I have works. Shew me thy faith without works, and I from my works will shew thee my faith.
Ну, скаже хто: Ти віру маєш, а я дїла маю. Покажи менї віру твою з діл твоїх, а я тобі докажу з дїл моїх віру мою.
19 Thou believest that God is one. Thou doest well. The demons even believe, and tremble.
Ти віруєш, що Бог один; добре робиш: і біси вірують, та й тремтять.
20 But wilt thou know, O vain man, that faith without works is dead?
Чи хочеш же зрозуміти, чоловіче марний, що віра без дїл мертва?
21 Was not Abraham our father justified by works when he had offered Isaac his son upon the altar?
Авраам, отець наш, хиба не з дїл справдив ся, піднявши Ісаака, сина свого, на жертівник?
22 Thou seest that faith wrought with his works, and that by works faith was perfected.
Чи бачиш, що віра допомагала дїлам його, і ділами звершилась віра?
23 And the scripture was fulfilled which says, Abraham believed God, and it was reckoned to him as righteousness, and he was called Friend of God.
І сповнилось писанеє, що глаголе: "Увірував же Авраам Богові й полічено йому за праведність, і другом Божим наречено його."
24 Ye see that a man is justified on the principle of works, and not on the principle of faith only.
Чи бачите ж оце, що з дїл оправдуєть ся чоловік, а не з однієї віри?
25 But was not in like manner also Rahab the harlot justified on the principle of works, when she had received the messengers and put [them] forth by another way?
Так само і Раава блудниця хиба не з дїл справдилась, прийнявши посланців і вивівши їх иншою дорогою?
26 For as the body without a spirit is dead, so also faith without works is dead.
Яко бо тіло без духа мертва, так і віра без дїл мертва.
