Galatians 4
1 Now I say, As long as the heir is a child, he differs nothing from a bondman, though he be lord of all;
Глаголю ж: доки наслїдник малолїток, доти не відрізняеть ся від слуги, хоч він і пан усього,
2 but he is under guardians and stewards until the period fixed by the father.
а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.
3 So we also, when we were children, were held in bondage under the principles of the world;
Так же й ми, як були малолітками, були підневолені первотинами сьвіта.
4 but when the fulness of the time was come, God sent forth his Son, come of woman, come under law,
Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,
5 that he might redeem those under law, that we might receive sonship.
щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.
6 But because ye are sons, God has sent out the Spirit of his Son into our hearts, crying, Abba, Father.
А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!
7 So thou art no longer bondman, but son; but if son, heir also through God.
Тимже вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.
8 But then indeed, not knowing God, ye were in bondage to those who by nature are not gods;
Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природі були богами.
9 but now, knowing God, but rather being known by God, how do ye turn again to the weak and beggarly principles to which ye desire to be again anew in bondage?
Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?
10 Ye observe days and months and times and years.
Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
11 I am afraid of you, lest indeed I have laboured in vain as to you.
Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.
12 Be as I [am], for I also [am] as ye, brethren, I beseech you: ye have not at all wronged me.
Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нічим ви мене не скривдили.
13 But ye know that in weakness of the flesh I announced the glad tidings to you at the first;
Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.
14 and my temptation, which [was] in my flesh, ye did not slight nor reject with contempt; but ye received me as an angel of God, as Christ Jesus.
І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
15 What then [was] your blessedness? for I bear you witness that, if possible, plucking out your own eyes ye would have given [them] to me.
Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.
16 So I have become your enemy in speaking the truth to you?
То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?
17 They are not rightly zealous after you, but desire to shut you out [from us], that ye may be zealous after them.
Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.
18 But [it is] right to be zealous at all times in what is right, and not only when I am present with you —
Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.
19 my children, of whom I again travail in birth until Christ shall have been formed in you:
Дїточки мої, (ви, ) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос з'образить ся у вас,
20 and I should wish to be present with you now, and change my voice, for I am perplexed as to you.
хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій, бо я в непевности про вас.
21 Tell me, ye who are desirous of being under law, do ye not listen to the law?
Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте?
22 For it is written that Abraham had two sons; one of the maid servant, and one of the free woman.
Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.
23 But he [that was] of the maid servant was born according to flesh, and he [that was] of the free woman through the promise.
Та що був од невольницї, родивсь по тілу, а що од вільної, по обітницї.
24 Which things have an allegorical sense; for these are two covenants: one from mount Sinai, gendering to bondage, which is Hagar.
Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.
25 For Hagar is mount Sinai in Arabia, and corresponds to Jerusalem which [is] now, for she is in bondage with her children;
Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дітьми своїми.
26 but the Jerusalem above is free, which is our mother.
А вишній Єрусалим вільний; він мати всім нам.
27 For it is written, Rejoice, thou barren that bearest not; break out and cry, thou that travailest not; because the children of the desolate are more numerous than [those] of her that has a husband.
Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
28 But ye, brethren, after the pattern of Isaac, are children of promise.
Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.
29 But as then he that was born according to flesh persecuted him [that was born] according to Spirit, so also [it is] now.
Та, як тодї, хто родивсь по тілу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
30 But what says the scripture? Cast out the maid servant and her son; for the son of the maid servant shall not inherit with the son of the free woman.
Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслідувати син невільниці з сином вільної.
31 So then, brethren, we are not maid servant's children, but [children] of the free woman.
Оце ж, браттє, ми не діти невільниці, а вільної.
