2 Samuel 22
1 And David spoke to Jehovah the words of this song in the day that Jehovah had delivered him out of the hand of all his enemies, and out of the hand of Saul.
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 And he said, Jehovah is my rock, and my fortress, and my deliverer;
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 God is my rock, in him will I trust — My shield, and the horn of my salvation, My high tower, and my refuge, My saviour: thou wilt save me from violence.
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 I will call upon Jehovah, who is to be praised; So shall I be saved from mine enemies.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 For the waves of death encompassed me, Torrents of Belial made me afraid.
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol h7585)
7 In my distress I called upon Jehovah, And I cried to my God; And he heard my voice out of his temple, And my cry [came] into his ears.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 Then the earth shook, and quaked; The foundations of the heavens trembled And shook because he was wroth.
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 There went up a smoke out of his nostrils, And fire out of his mouth devoured: Coals burned forth from it.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 And he bowed the heavens, and came down; And darkness was under his feet.
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 And he rode upon a cherub, and did fly; And he was seen upon the wings of the wind.
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 And he made darkness round about him a tent, Gatherings of waters, thick clouds of the skies.
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 From the brightness before him Burned forth coals of fire.
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 Jehovah thundered from the heavens, And the Most High uttered his voice.
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 And he sent arrows, and scattered [mine enemies]; Lightning, and discomfited them.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 And the beds of the sea were seen, The foundations of the world were uncovered At the rebuke of Jehovah, At the blast of the breath of his nostrils.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 He reached forth from above, he took me, He drew me out of great waters;
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 He delivered me from my strong enemy, From them that hated me; For they were mightier than I.
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 They encountered me in the day of my calamity; But Jehovah was my stay.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 And he brought me forth into a large place; He delivered me, because he delighted in me.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 Jehovah hath rewarded me according to my righteousness, According to the cleanness of my hands hath he recompensed me.
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 For I have kept the ways of Jehovah, And have not wickedly departed from my God.
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 For all his ordinances were before me, And his statutes, I did not depart from them,
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 And I was upright before him, And kept myself from mine iniquity.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 And Jehovah hath recompensed me according to my righteousness, According to my cleanness in his sight.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 With the gracious thou dost shew thyself gracious; With the upright man thou dost shew thyself upright;
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 With the pure thou dost shew thyself pure; And with the perverse thou dost shew thyself contrary.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 And the afflicted people thou dost save; And thine eyes are upon the haughty, [whom] thou bringest down.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 For thou art my lamp, Jehovah; And Jehovah enlighteneth my darkness.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 For by thee I have run through a troop; By my God have I leaped over a wall.
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 As for God, his way is perfect; The word of Jehovah is tried: He is a shield to all that trust in him.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 For who is God, save Jehovah? And who is a rock, save our God?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 God is my strong fortress, And he maketh my way perfectly smooth.
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 He maketh my feet like hinds' [feet], And setteth me upon my high places.
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 He teacheth my hands to war, And mine arms bend a bow of brass.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 And thou didst give me the shield of thy salvation, And thy condescending gentleness hath made me great.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Thou enlargedst my steps under me; And mine ankles did not slip.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 I pursued mine enemies, and destroyed them, And I turned not again till they were consumed.
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 And I have consumed them and have crushed them, and they rose not again; Yea, they fell under my feet.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 And thou girdedst me with strength to battle: Thou didst subdue under me those that rose up against me.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 And mine enemies didst thou make to turn their backs unto me, And those that hated me I destroyed.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 They looked, and there was none to save — Unto Jehovah, and he answered them not.
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 And I did beat them small as the dust of the earth, I trod them as the mire of the streets; I stamped upon them.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 And thou hast delivered me from the strivings of my people, Thou hast kept me to be head of the nations: A people I knew not doth serve me:
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 Strangers come cringing unto me: At the hearing of the ear, they obey me.
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 Strangers have faded away, And they come trembling forth from their close places.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 Jehovah liveth; and blessed be my rock; And exalted be the God, the rock of my salvation,
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 The God who hath avenged me, And hath brought the peoples under me.
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 He brought me forth from mine enemies: Yea, thou hast lifted me up above them that rose up against me; From the man of violence hast thou delivered me.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Therefore will I give thanks to thee, Jehovah, among the nations, And will sing psalms to thy name.
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 [It is he] who giveth great deliverances to his king, And sheweth loving-kindness to his anointed, To David, and to his seed for evermore.
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
