2 Chronicles 18
1 And Jehoshaphat had riches and honour in abundance; and he allied himself with Ahab by marriage.
І було́ в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоя́чився з Ахавом.
2 And after [certain] years he went down to Ahab, to Samaria. And Ahab killed sheep and oxen for him in abundance, and for the people that were with him, and urged him to go up against Ramoth-Gilead.
А по кількох ро́ках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібно́ї та худоби великої йому́ та наро́дові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.
3 And Ahab king of Israel said to Jehoshaphat king of Judah, Wilt thou go with me to Ramoth-Gilead? And he said to him, I am as thou, and my people as thy people; and [I will be] with thee in the war.
І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: „Чи пі́деш зо мною до ґілеадського Рамоту?“А той відказав йому: „Я — як ти, народ мій — як твій народ, і буду з тобою на війні“.
4 And Jehoshaphat said to the king of Israel, Inquire, I pray thee, this day of the word of Jehovah.
І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: „Ви́відай зараз слово Господнє!“
5 And the king of Israel assembled the prophets, four hundred men, and said to them, Shall we go against Ramoth-Gilead to battle, or shall I forbear? And they said, Go up, and God will give it into the king's hand.
І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: „Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занеха́ти?“А ті сказали: „Іди, і Бог дасть його в цареву руку!“
6 But Jehoshaphat said, Is there not here a prophet of Jehovah besides, that we might inquire of him?
І сказав Йосафат: „Чи нема тут іще Господнього пророка, — і зверні́мось до нього“.
7 And the king of Israel said to Jehoshaphat, There is yet one man by whom we may inquire of Jehovah; but I hate him, for he prophesies no good concerning me, but always evil: [it is] Micah the son of Imlah. And Jehoshaphat said, Let not the king say so.
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „ Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я нена́виджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхе́й, син Їмлин“. А Йосафат відказав: „Нехай цар не говорить таке!“
8 Then the king of Israel called a chamberlain, and said, Fetch quickly Micah the son of Imlah.
І покликав Ізраїлів цар одного е́внуха й сказав: „Приведи скоріше Міхе́я, Їмлиного сина!“
9 And the king of Israel and Jehoshaphat the king of Judah, having put on their robes, sat each on his throne; and they sat in an open place at the entrance of the gate of Samaria; and all the prophets prophesied before them.
А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повби́рані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкува́ли перед ними.
10 And Zedekiah the son of Chenaanah made for himself horns of iron, and he said, Thus saith Jehovah: With these shalt thou push the Syrians, until thou have exterminated them.
А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні ро́ги й сказав: „Так сказав Господь: Оцим будеш бода́ти сиріян аж до ви́гублення їх!“
11 And all the prophets prophesied so, saying, Go up to Ramoth-Gilead, and prosper; for Jehovah will give it into the king's hand.
І всі пророки пророкува́ли так, говорячи: „Вихо́дь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, — і Господь дасть його в цареву руку!“
12 And the messenger that went to call Micah spoke to him saying, Behold, the words of the prophets [declare] good to the king with one assent: let thy word therefore, I pray thee, be like one of theirs, and declare good.
А той послане́ць, що пішов покликати Міхе́я, говорив до ньо́го, кажучи: „Ось слова тих пророків, — одноу́сно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, — і ти говори́тимеш добре“.
13 And Micah said, As Jehovah liveth, even what my God shall say, that will I declare.
І сказав Міхе́й: „ Як живий Господь, — те, що́ скаже Господь, тільки те говоритиму!“
14 And he came to the king. And the king said to him, Micah, shall we go against Ramoth-Gilead to battle, or shall I forbear? And he said, Go ye up, and prosper; and they will be given into your hands.
І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: „Міхе́ю, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занеха́ти?“А той відказав: „Вийдіть, і будете мати успіх, — і вони будуть дані в вашу руку“.
15 And the king said to him, How many times shall I adjure thee that thou tell me nothing but truth in the name of Jehovah?
І сказав йому цар: „Аж скільки разі́в я заприсягав тебе, що ти не говори́тимеш мені нічо́го, тільки правду в Ім'я́ Господа?“
16 And he said, I saw all Israel scattered upon the mountains, as sheep that have no shepherd. And Jehovah said, These have no master: let them return every man to his house in peace.
А той відказав: „Я бачив усього Ізраїля, розпоро́шеного по гора́х, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, — нехай ве́рнуться з ми́ром кожен до дому свого!“
17 And the king of Israel said to Jehoshaphat, Did I not tell thee that he prophesies no good concerning me, but evil?
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Чи ж не казав я тобі, — він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?“
18 And he said, Hear ye therefore the word of Jehovah: I saw Jehovah sitting upon his throne, and all the host of heaven standing on his right hand and on his left;
А Міхе́й відказав: „Тому́ послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне ві́йсько стояло по правиці Його та по лівиці Його.
19 and Jehovah said, Who shall entice Ahab king of Israel that he may go up and fall at Ramoth-Gilead? And one spoke saying after this manner, and another saying after that manner.
І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде́ в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.
20 And there came forth a spirit, and stood before Jehovah and said, I will entice him. And Jehovah said unto him, Wherewith?
І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намо́влю його! І сказав йому Господь: Чим?
21 And he said, I will go forth, and will be a lying spirit in the mouth of all his prophets. And he said, Thou shalt entice [him], and also succeed: go forth, and do so.
А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!
22 And now, behold, Jehovah has put a lying spirit in the mouth of these thy prophets; and Jehovah has spoken evil concerning thee.
А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре“.
23 Then Zedekiah the son of Chenaanah went near, and smote Micah upon the cheek, and said, Which way now went the Spirit of Jehovah from me to speak to thee?
І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці́ та й сказав: „Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?“
24 And Micah said, Behold, thou shalt see on that day when thou shalt go from chamber to chamber to hide thyself.
А Міхей відказав: „Ось ти побачиш це того дня, коли вві́йдеш до внутрішньої кімна́ти, щоб схова́тися“.
25 And the king of Israel said, Take ye Micah, and carry him back to Amon the governor of the city, and to Joash the king's son;
І сказав Ізраїлів цар: „Візьміть Міхе́я, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,
26 and ye shall say, Thus says the king: Put this [man] in the prison, and feed him with bread of affliction and with water of affliction, until I return in peace.
та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язни́чного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не верну́ся з миром“.
27 And Micah said, If thou return at all in peace, Jehovah has not spoken by me. And he said, Hearken, O peoples, all of you!
А Міхе́й відказав: „Якщо справді ве́рнешся ти з миром, то не говорив Господь через мене“. І до того сказав: „Слухайте це, усі люди!“
28 And the king of Israel and Jehoshaphat the king of Judah went up to Ramoth-Gilead.
І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.
29 And the king of Israel said to Jehoshaphat, I will disguise myself, and will enter into the battle; but put thou on thy robes. And the king of Israel disguised himself; and they went into the battle.
І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: „Я переберуся й піду́ на бій, а ти вбери свої шати!“І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.
30 And the king of Syria commanded the captains of his chariots saying, Fight neither with small nor great, but with the king of Israel only.
А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесни́ць, говорячи: „Не воюйте ні з мали́м, ні з великим, а тільки з сами́м Ізраїлевим царем!“
31 And it came to pass when the captains of the chariots saw Jehoshaphat, that they said, That is the king of Israel; and they surrounded him to fight; and Jehoshaphat cried out, and Jehovah helped him; and God diverted them from him.
І сталося, як зверхники колесни́ць побачили Йонатана, то вони сказали: „Це Ізраїлів цар!“І вони оточи́ли його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.
32 And it came to pass that when the captains of the chariots perceived that it was not the king of Israel, they turned back from pursuing him.
І сталося, як зверхники колесни́ць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.
33 And a man drew a bow at a venture, and smote the king of Israel between the fastenings and the corslet. And he said to the charioteer, Turn thy hand and drive me out of the camp; for I am wounded.
А один чоловік зне́хотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'я́занням пояса та між па́нцерем. А той сказав візникові: „Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ра́нений“...
34 And the battle increased that day; and the king of Israel stayed himself up in his chariot against the Syrians until the even; and about the time of the going down of the sun he died.
І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поста́влений на колесни́ці проти сирі́ян аж до вечора. І помер він під час за́ходу сонця...
