1 Corinthians 13
1 If I speak with the tongues of men and of angels, but have not love, I am become sounding brass or a clanging cymbal.
Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.
2 And if I have prophecy, and know all mysteries and all knowledge, and if I have all faith, so as to remove mountains, but have not love, I am nothing.
Коли маю пророцтво і знаю всі тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.
3 And if I shall dole out all my goods in food, and if I deliver up my body that I may be burned, but have not love, I profit nothing.
І коли роздам увесь маєток мій, і коли тіло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то ніякої користи мені (з того).
4 Love has long patience, is kind; love is not emulous [of others]; love is not insolent and rash, is not puffed up,
Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,
5 does not behave in an unseemly manner, does not seek what is its own, is not quickly provoked, does not impute evil,
не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;
6 does not rejoice at iniquity but rejoices with the truth,
не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;
7 bears all things, believes all things, hopes all things, endures all things.
все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.
8 Love never fails; but whether prophecies, they shall be done away; or tongues, they shall cease; or knowledge, it shall be done away.
Любов ніколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.
9 For we know in part, and we prophesy in part:
Бо від части знаємо і від части пророкуємо.
10 but when that which is perfect has come, that which is in part shall be done away.
Як же прийде звершене, тодї те, що від части, зникне.
11 When I was a child, I spoke as a child, I felt as a child, I reasoned as a child; when I became a man, I had done with what belonged to the child.
Як був я малоліток, то яко малолїток говорив, яко малолїток розумів, яко малоліток думав; як же став чоловіком, то покинув дитяче.
12 For we see now through a dim window obscurely, but then face to face; now I know partially, but then I shall know according as I also have been known.
Бачимо бо тепер через дзеркало, в загадці, тоді ж лицем до лиця; тепер пізнаю від части, тоді ж пізнаю, яко ж і я познаний.
13 And now abide faith, hope, love; these three things; and the greater of these [is] love.
Тепер же пробувають віра, надїя, любов, сї троє; більша ж із сих любов.
