Song of Solomon 8
1 Bride to Groom: Who will give you to me as my brother, feeding from the breasts of my mother, so that I may discover you outside, and may kiss you, and so that now no one may despise me?
„О, коли б ти мені був за брата, що пе́рса ссав в нені моєї, коли б стріла тебе я на вулиці, цілувала б тебе, — і ніхто мені не докоря́в би!
2 I will take hold of you and lead you into my mother’s house. There you will teach me, and I will give you a cup of spiced wine, and of new wine from my pomegranates.
Повела́ б я тебе й привела́ б у дім нені своєї: ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашни́м, со́ком грана́тових яблук своїх!
3 His left hand is under my head, and his right hand shall embrace me.
Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене!
4 Groom to Chorus: I bind you by oath, O daughters of Jerusalem, not to disturb or awaken the beloved, until she wills.
Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, — нащо б споло́хали, й нащо б збудили любови, аж доки йому до вподо́би!“
5 Chorus to Groom: Who is she, who ascends from the desert, flowing with delights, leaning upon her beloved? Groom to Bride: Under the apple tree, I awakened you. There your mother was corrupted. There she who bore you was violated.
„Хто вона, що вихо́дить із пустині, спира́ючися на свого коханого? Під яблунею я збуди́ла тебе, — там повила́ тебе мати твоя, там тебе повила́ твоя породи́телька!“
6 Set me like a seal upon your heart, like a seal upon your arm. For love is strong, like death, and envy is enduring, like hell: their lamps are made of fire and flames. (Sheol h7585)
„Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на раме́но своє, бо сильна любов, як смерть, за́здрощі неперемо́жні, немов той шео́л, — його жар — жар огню, воно по́лум'я Господа! (Sheol h7585)
7 A multitude of waters cannot extinguish love, nor can a river overwhelm it. If a man were to give all the substance of his house in exchange for love, he would despise it as nothing.
Во́ди великі не зможуть згаси́ти коха́ння, ані рі́ки його не заллю́ть! Коли б хто давав за любов маєток увесь свого дому, то ним погорди́ли б зовсі́м!“
8 Chorus: Our sister is little and has no breasts. What shall we do for our sister on the day when she is called upon?
„Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестри́чці в той день, коли сва́тати бу́дуть її? —
9 If she is a wall, let us build a rampart of silver upon it. If she is a door, let us join it together with boards of cedar.
Якщо вона мур, — заборо́ло із срібла збудуємо на ній, а якщо вона двері — обкладе́мо кедро́вою до́шкою їх“.
10 Bride to Chorus: I am a wall, and my breasts are like towers, since, in his presence, I have become like one who has discovered peace.
„Я мур, мої ж пе́рса — як ба́шти, — тоді я була́ в його о́чах мов та, яка спо́кій прова́дить“.
11 The peaceful one had a vineyard, in that which held the peoples. He handed it on to the caretakers; a man brought, in exchange for its fruit, a thousand pieces of silver.
„Виноградинка мав Соломон у Баал-Гамо́ні, виноградника він віддава́в сторожа́м, — щоб кожен прино́сив за плід його тисячу срі́бла.
12 Groom: My vineyard is before me. The thousand is for your peacefulness, and two hundred is for those who care for its fruit.
Але мій виногра́дник, що маю його, при мені! Тобі, Соломо́не, хай буде та тисяча, а сторожа́м його пло́ду — дві сотні!
13 Bride to Groom: Your friends are attentive to those who have been dwelling in the gardens. Cause me to heed your voice.
О ти, що сидиш у садка́х, — друзі твої прислуха́ються до твого голосу: дай почути його і мені!“
14 Flee away, my beloved, and become like the doe and the young stag upon the mountains of aromatic plants.
„Утікай, мій коха́ний, і станься подібний до са́рни собі, чи до молодого оленя у бальза́мових го́рах!“
