Psalms 9
1 Unto the end. For the secrets of the Son. A Psalm of David. I will confess to you, Lord, with my whole heart. I will recount all your wonders.
Керівнику хору. На мотив «Смерть сина». Псалом Давидів. Славитиму [Тебе], Господи, від щирого серця, сповіщатиму всі чудеса Твої.
2 I will rejoice and exult in you. I will sing a psalm to your name, O Most High.
Радітиму й веселитимусь Тобою, співатиму імені Твоєму, Всевишній!
3 For my enemy will be turned back. They will be weakened and perish before your face.
Коли вороги мої відсахнулися назад, то спіткнулися й загинули перед обличчям Твоїм.
4 For you have accomplished my judgment and my cause. You have sat upon the throne that judges justice.
Бо Ти підтримав мене на суді у позові моєму [проти них]; Ти сів на престолі, судив по правді.
5 You have rebuked the Gentiles, and the impious one has perished. You have deleted their name in eternity and for all generations.
Ти звинуватив народи, згубив нечестивих, імена їхні стер навіки [із пам’яті].
6 The spears of the enemy have failed in the end, and their cities, you have destroyed. Their memory has perished with a loud noise.
Руйнування ворога завершене навіки; його міста Ти викорінив, [Господи], навіть пам’ять про них згинула.
7 But the Lord remains in eternity. He has prepared his throne in judgment.
А Господь перебуватиме вічно, Він встановив для [праведного] суду престол Свій.
8 And he will judge the whole world in equity. He will judge the people in justice.
Він судитиме всесвіт за правдою, вершитиме суд народам справедливо.
9 And the Lord has become a refuge for the poor, a helper in opportunity, in tribulation.
І буде Господь сховищем пригніченому, притулком у часи скорботи.
10 And may they hope in you, who know your name. For you have not abandoned those seeking you, Lord.
Надію покладатимуть на Тебе [всі], хто знає ім’я Твоє, адже Ти не покинеш тих, хто прагне Тебе, Господи.
11 Sing a psalm to the Lord, who dwells in Zion. Announce his study among the Gentiles.
Співайте Господеві, Що мешкає на Сіоні, звіщайте народам Його звершення.
12 Because of those who yearned for their blood, he has remembered them. He has not forgotten the cry of the poor.
Бо Він вимагає [розплати] за кров [невинних], пам’ятає про них, не забуває волання пригнічених.
13 Have mercy on me, Lord. See my humiliation from my enemies.
Змилуйся наді мною, Господи, поглянь, [як] гнітять мене мої ненависники, підніми мене, [віддали] від воріт смерті,
14 You lift me up from the gates of death, so that I may announce all your praises at the gates of the daughter of Zion.
щоби звіщав я хвалу Тобі у воротах Доньки Сіону, радіючи порятунку Твоєму.
15 I will exult in your salvation. The Gentiles have become trapped in the ruin that they made. Their foot has been caught in the same snare that they themselves had hidden.
Народи попадали в яму, яку [самі ж і] викопали, упіймалися їхні ноги в сіть, яку вони ж таємно розставили.
16 The Lord will be recognized when making judgments. The sinner has been caught in the works of his own hands. (Pause)
Виявив Себе Господь, вчинивши суд: нечестивий потрапив у пастку вчинків своїх рук! Гіґайон. (Села)
Зійдуть нечестиві до царства мертвих – усі народи, що Бога забувають. (Sheol h7585)
18 For the poor will not be forgotten in the end. The patience of the poor will not perish in the end.
Але вбогий не назавжди буде забутий, [і] надія пригнічених не зникне навіки.
19 Rise up, Lord: do not let man be strengthened. Let the Gentiles be judged in your sight.
Повстань, Господи! Нехай не перемагає людина! Нехай стануть народи на суд перед обличчям Твоїм!
20 O Lord, establish a lawgiver over them, so that the Gentiles may know that they are only men. (Pause)
Наведи жах на них, Господи, нехай пізнають народи, що вони – лише [смертні] люди. (Села)
