< Psalms 60 >
1 Unto the end. For those who will be changed, with the inscription of a title, of David himself, for instruction: when he set fire to Mesopotamia of Syria and Sobal, and Joab turned back and struck Idumea, in the valley of the salt pits, twelve thousand men. O God, you have rejected us, and you have ruined us. You became angry, and yet you have been merciful to us.
Керівнику хору. На мотив «Лілея свідчення». Міхтам Давидів. Для повчання. Коли він виходив на війну проти Арам-Нагараїма й Арам-Цови, і коли Йоав повернувся і вразив дванадцять тисяч едомітів у Соляній долині. Боже, Ти відкинув нас і зламав; Ти прогнівався на нас – повернися ж до нас знову!
2 You have moved the earth, and you have disturbed it. Heal its breaches, for it has been moved.
Ти змусив землю тремтіти, вкрив її тріщинами; зціли її розломи, бо вона здригається.
3 You have revealed to your people difficulties. You have made us drink the wine of remorse.
Ти дав народові Своєму зазнати важких [часів]. Ти напоїв нас вином, від якого нас хитає.
4 You have given a warning sign to those who fear you, so that they may flee from before the face of the bow, so that your beloved may be delivered.
Ти дав знамено тим, хто боїться Тебе, щоб вони, згуртувавшись навколо нього, стали недосяжними для [ворожого] лука. (Села)
5 Save me with your right hand, and hear me.
Щоб улюблені Твої були визволені, врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь.
6 God has spoken in his holy place: I will rejoice, and I will divide Shechem, and I will measure the steep valley of the tabernacles.
Бог промовив у Своєму святилищі: «Урочисто святкуватиму перемогу, Я розділю Сихем і розміряю долину Суккот.
7 Gilead is mine, and Manasseh is mine. And Ephraim is the strength of my head. Judah is my king.
Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій, Єфрем – міць Моєї голови, Юда – Мій законодавець.
8 Moab is the cooking pot of my hope. Into Idumea, I will extend my shoe. To me, the foreigners have been made subject.
Моав – Моя чаша для омовіння, на Едом Я кину Свою сандалію, гукай радісно до Мене, о земле филистимлян!»
9 Who will lead me into the fortified city? Who will lead me all the way to Idumea?
Хто введе мене в місто укріплене? Хто доведе мене до Едома?
10 Will not you, O God, who has rejected us? And will not you, O God, go out with our armies?
Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими?
11 Grant us help from tribulation. For salvation from man is empty.
Подай нам допомогу [в боротьбі] з ворогом, адже марний порятунок людський.
12 In God, we will act virtuously. And those who trouble us, he will lead to nothing.
У Бозі ми виявимо силу, і Він розтопче наших ворогів.