Psalms 40
1 Unto the end. A Psalm of David himself. I have waited expectantly for the Lord, and he was attentive to me.
Для дириґента хору. Псалом Давидів. Непохитно наді́юсь на Господа, і Він прихилився до мене, і блага́ння моє Він почув.
2 And he heard my prayers and he led me out of the pit of misery and the quagmire. And he stationed my feet upon a rock, and he directed my steps.
Витяг мене Він із згу́бної ями, із багна́ болоти́стого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої сто́пи,
3 And he sent a new canticle into my mouth, a song to our God. Many will see, and they will fear; and they will hope in the Lord.
і дав пісню нову́ в мої уста, для нашого Бога хвалу́, — нехай бачать багато-хто й по́страх хай мають, і хай вони мають надію на Господа!
4 Blessed is the man whose hope is in the name of the Lord, and who has no respect for vanities and absurd falsehoods.
Блаженна люди́на, що Бога вчинила своєю тверди́нею, і не зверта́лась до пи́шних та тих, що вони до неправди схиляються!
5 You have accomplished your many wonders, O Lord my God, and there is no one similar to you in your thoughts. I have announced and I have spoken: they are multiplied beyond number.
Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чу́да й думки Твої — тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численні́ше, щоб можна його розпові́сти.
6 Sacrifice and oblation, you did not want. But you have perfected ears for me. Holocaust and sin offering, you did not require.
Жертви й прино́шення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопа́лення й жертви покутної Ти не жадав.
7 Then I said, “Behold, I draw near.” At the head of the book, it has been written of me:
Тоді я сказав: „Ось я прийшов із зво́єм книжки, про мене написаної“.
8 that I should do your will. My God, I have willed it. And your law is in the midst of my heart.
Твою волю чини́ти, мій Боже, я хо́чу, і Зако́н Твій — у мене в се́рці.
9 I have announced your justice in a great Church: behold, I will not restrain my lips. O Lord, you have known it.
Я проповідував правду в великому зборі, — ото, своїх уст не ув'я́знюю я, Господи, знаєш Ти, —
10 I have not concealed your justice within my heart. I have spoken your truth and your salvation. I have not concealed your mercy and your truth from a great assembly.
справедливість Твою не ховав я в сере́дині серця свого, про вірність Твою та спасі́ння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібра́нні.
11 O Lord, do not take your tender mercies far from me. Your mercy and your truth ever sustain me.
Тому, Господи, не ув'язни́ милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай за́вжди мене стережу́ть,
12 For evils without number have surrounded me. My iniquities have taken hold of me, and I was not able to see. They have been multiplied beyond the hairs of my head. And my heart has forsaken me.
бо нещастя без ліку мене оточи́ли, беззако́ння мої досягли́ вже мене, так що й бачити не мо́жу, — вони численнішими стали за воло́сся на моїй голові, і серце моє опустило мене.
13 Be pleased, O Lord, to rescue me. Look down, O Lord, to help me.
Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені, —
14 Let them together be confounded and awed, who seek after my soul to steal it away. Let them be turned back and be in awe, who wish evils upon me.
нехай посоро́млені будуть, і хай зга́ньблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопи́ти її! Нехай подадуться назад, і нехай посоро́млені бу́дуть, хто бажає для мене лихого!
15 Let them bear their confusion all at once, who say to me, “Well, well.”
Бодай скам'яні́ли від со́рому ті, хто говорить до мене: „Ага! Ага!“
16 Let all who seek you exult and rejoice over you. And let those who love your salvation always say, “May the Lord be magnified.”
Нехай ті́шаться та веселя́ться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасі́ння Твоє, нехай за́вжди говорять: „Хай буде великий Госпо́дь!“
17 But I am a beggar and poor. The Lord has been concerned about me. You are my helper and my protector. My God, do not delay.
А я вбогий та бідний, — за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборо́нець — то Ти, Боже мій, — не спізня́йся!
