Proverbs 26
1 In the manner of snow in the summer, and rain at the harvest, so also is glory unfit for the foolish.
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2 Like a bird flying away to another place, and like a sparrow that hurries away freely, so also a curse uttered against someone without cause will pass away.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3 A whip is for a horse, and a muzzle is for donkey, and a rod is for the back of the imprudent.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4 Do not respond to the foolish according to his folly, lest you become like him.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Respond to the foolish according to his folly, lest he imagine himself to be wise.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6 Whoever sends words by a foolish messenger has lame feet and drinks iniquity.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7 In the manner of a lame man who has beautiful legs to no purpose, so also is a parable unfit for the mouth of the foolish.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8 Just like one who casts a stone into the pile of Mercury, so also is he who gives honor to the foolish.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9 In the manner of a thorn, if it were to spring up from the hand of a drunkard, so also is a parable in the mouth of the foolish.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10 Judgment determines cases. And whoever imposes silence on the foolish mitigates anger.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11 Like a dog that returns to his vomit, so also is the imprudent who repeats his foolishness.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12 Have you seen a man who seems wise to himself? There will be greater hope held for the unwise than for him.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
13 The lazy one says, “There is a lion along the way, and a lioness in the roads.”
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14 Just as a door turns upon its hinges, so also does the lazy one turn upon his bed.
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15 The lazy one conceals his hand under his arms, and it is a labor for him to move it to his mouth.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16 The lazy one seems wiser to himself than seven men speaking judgments.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 Just like one who takes hold of a dog by the ears, so also is he who crosses impatiently and meddles in the quarrels of another.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18 Just as he is guilty who let loose the arrows and the lances unto death,
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19 so also is the man who harms his friend by deceitfulness. And when he has been apprehended, he says, “I did it jokingly.”
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20 When the wood fails, the fire will be extinguished. And when the gossiper is taken away, conflicts will be quelled.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21 Just as charcoals are to burning coals, and wood is to fire, so also is an angry man who stirs up quarrels.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22 The words of a whisperer seem simple, but they penetrate to the innermost parts of the self.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
23 In the same manner as an earthen vessel, if it were adorned with impure silver, conceited lips are allied with a wicked heart.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24 An enemy is known by his lips, though it is from his heart that he draws out deceit.
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25 When he will have lowered his voice, do not believe him, for there are seven vices in his heart.
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26 Whoever covers hatred with deceit, his malice shall be revealed in the assembly.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27 Whoever digs a pit will fall into it. And whoever rolls a stone, it will roll back to him.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28 A false tongue does not love truth. And a slippery mouth works ruin.
Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
