Proverbs 23
1 When you sit down to eat with a leader, pay close attention to what has been set before your face,
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 and put a knife to your throat, if, in such a way, you could hold your soul in your own power.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Do not desire his foods, in which is the bread of deceit.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Do not be willing to labor so that you may be enriched. But set limits by your prudence.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 Do not raise your eyes toward wealth that you are not able to have. For they will make themselves wings, like those of an eagle, and they will fly in the sky.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Do not eat with an envious man, and do not desire his foods.
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 For, like a seer and an interpreter of dreams, he presumes what he does not know. “Eat and drink,” he will say to you; and his mind is not with you.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 The foods that you had eaten, you will vomit up. And you will lose the beauty in your words.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 Do not speak into the ears of the unwise. They will despise the doctrine of your eloquence.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Do not touch the boundaries of little ones, and do not enter into the field of the fatherless.
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 For their close relative is strong, and he will judge their case against you.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Let your heart enter into doctrine, and let your ears enter into words of knowledge.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Do not be willing to take away discipline from a child. For if you strike him with the rod, he will not die.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
15 My son, if your soul will become wise, my heart will be glad with you.
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 And my temperament will exult, when your lips will have spoken what is upright.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Let not your heart compete with sinners. But be in the fear of the Lord all day long.
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 For you will have hope in the end, and your expectation will not be taken away.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 Listen, my son, and be wise, and direct your soul along the way.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Do not be willing to be in the feasts of great drinkers, nor in the carousings of those who gather to feed on flesh.
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 For those who waste time drinking, and who surrender themselves to symbols, will be consumed. And those who sleep will be clothed in rags.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Listen to your father, who conceived you. And do not despise your mother, when she is old.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Purchase truth, and do not sell wisdom, or doctrine, or understanding.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 The father of the just exults in gladness; he who has conceived the wise will rejoice in him.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Let your father and your mother be joyful, and may she who conceived you exult.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 My son, offer me your heart, and let your eyes keep to my ways.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 For a loose woman is a deep pit, and a foreign woman is a constricted well.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 She lies in wait along the way like a robber. And the incautious one whom she sees, she will put to death.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 Who has woe? Whose father has woe? Who has quarrels? Who falls into pits? Who has wounds without cause? Who has watery eyes?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 Is it not those who linger over wine, and who strive to be drinking from their cups?
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Do not gaze into the wine when it turns gold, when its color shines in the glass. It enters pleasantly,
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 but in the end, it will bite like a snake, and it will spread poison like a king of snakes.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 Your eyes will see women who are outsiders, and your heart will utter perversities.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 And you will be like someone sleeping in the middle of the sea, and like a pilot, fast asleep, who has lost his hold on the helm.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 And you will say: “They have beaten me, but I did not feel pain. They have dragged me, and I did not realize it. When will I awaken and find more wine?”
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
