Mark 10
1 And rising up, he went from there into the area of Judea beyond the Jordan. And again, the crowd came together before him. And just as he was accustomed to do, again he taught them.
[Ісус] піднявся звідти та пішов в околиці Юдеї та в землі, що за Йорданом. До Нього знову сходилися натовпи, і Він, за звичаєм, знову навчав їх.
2 And approaching, the Pharisees questioned him, testing him: “Is it lawful for a man to dismiss his wife?”
Підійшли фарисеї та, випробовуючи Його, запитували: ―Чи дозволено чоловікові розлучатися зі своєю дружиною?
3 But in response, he said to them, “What did Moses instruct you?”
[Ісус] у відповідь запитав: ―Що наказав вам Мойсей?
4 And they said, “Moses gave permission to write a bill of divorce and to dismiss her.”
Вони сказали: ―Мойсей дозволив написати їй листа про розлучення та відпустити.
5 But Jesus responded by saying: “It was due to the hardness of your heart that he wrote that precept for you.
Ісус же сказав їм: ―Через вашу жорстокість він написав вам цю заповідь.
6 But from the beginning of creation, God made them male and female.
Від початку творіння [Бог] «чоловіком та жінкою їх створив».
7 Because of this, a man shall leave behind his father and mother, and he shall cling to his wife.
«Тому залишить чоловік батька свого й матір свою і прилине до жінки своєї,
8 And these two shall be one in flesh. And so, they are now, not two, but one flesh.
і будуть двоє одним тілом». Тому більше не буде двох, а одне тіло.
9 Therefore, what God has joined together, let no man separate.”
Отже, те, що Бог з’єднав, людина хай не роз’єднує.
10 And again, in the house, his disciples questioned him about the same thing.
У домі учні знову запитали про це Ісуса.
11 And he said to them: “Whoever dismisses his wife, and marries another, commits adultery against her.
Він сказав: ―Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною та одружується з іншою, чинить перелюб проти неї.
12 And if a wife dismisses her husband, and is married to another, she commits adultery.”
І якщо дружина розлучається зі своїм чоловіком та одружується з іншим, також чинить перелюб.
13 And they brought to him the little children, so that he might touch them. But the disciples admonished those who brought them.
[Люди] приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них та [благословив], але учні забороняли їм.
14 But when Jesus saw this, he took offense, and he said to them: “Allow the little ones to come to me, and do not prohibit them. For of such as these is the kingdom of God.
Ісус же, побачивши це, розгнівався й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже.
15 Amen I say to you, whoever will not accept the kingdom of God like a little child, will not enter into it.”
Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»
16 And embracing them, and laying his hands upon them, he blessed them.
Він обійняв дітей і, поклавши на них руки, благословив.
17 And when he had departed on the way, a certain one, running up and kneeling before him, asked him, “Good Teacher, what shall I do, so that I may secure eternal life?” (aiōnios g166)
Коли Ісус відправився далі, підбіг до Нього один чоловік, упав перед Ним на коліна й запитав: ―Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (aiōnios g166)
18 But Jesus said to him, “Why call me good? No one is good except the one God.
Ісус відповів йому: ―Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога.
19 You know the precepts: “Do not commit adultery. Do not kill. Do not steal. Do not speak false testimony. Do not deceive. Honor your father and mother.”
Ти знаєш заповіді: «Не вбивай», «Не чини перелюбу», «Не вкради», «Не обманюй», «Не кривдь», «Шануй твого батька та матір».
20 But in response, he said to him, “Teacher, all these I have observed from my youth.”
Він відповів: ―Учителю, усе це я зберіг змалку.
21 Then Jesus, gazing at him, loved him, and he said to him: “One thing is lacking to you. Go, sell whatever you have, and give to the poor, and then you will have treasure in heaven. And come, follow me.”
Ісус подивився на нього з любов’ю та сказав йому: ―Одного тобі ще бракує: піди, продай усе, що маєш, та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.
22 But he went away grieving, having been greatly saddened by the word. For he had many possessions.
Почувши це Слово, чоловік відійшов засмучений, бо мав багато маєтків.
23 And Jesus, looking around, said to his disciples, “How difficult it is for those who have riches to enter into the kingdom of God!”
Ісус подивився навкруги та сказав Своїм учням: ―Як важко багатим увійти в Царство Боже!
24 And the disciples were astonished at his words. But Jesus, answering again, said to them: “Little sons, how difficult it is for those who trust in money to enter into the kingdom of God!
Учні були вражені словами Ісуса. Ісус знову сказав їм: ―Діти, як важко тим, хто покладається на багатства, увійти в Царство Боже.
25 It is easier for a camel to pass through the eye of a needle, than for the rich to enter into the kingdom of God.”
Легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
26 And they wondered even more, saying among themselves, “Who, then, can be saved?”
Тоді вони дуже здивувалися й казали між собою: ―Хто ж тоді може бути спасенний?
27 And Jesus, gazing at them, said: “With men it is impossible; but not with God. For with God all things are possible.”
Подивившись на них, Ісус сказав: ―Для людей це неможливо, але не для Бога, адже для Бога все можливо.
28 And Peter began to say to him, “Behold, we have left all things and have followed you.”
Петро почав говорити: ―Ось ми залишили все та пішли за Тобою.
29 In response, Jesus said: “Amen I say to you, There is no one who has left behind house, or brothers, or sisters, or father, or mother, or children, or land, for my sake and for the Gospel,
Ісус відповів: ―Істинно кажу вам: немає нікого, хто б залишив дім, братів, сестер, батька, матір, дітей і поля заради Мене та заради Доброї Звістки
31 But many of the first shall be last, and the last shall be first.”
Багато перших будуть останніми, а останні – першими.
32 Now they were on the way ascending to Jerusalem. And Jesus went ahead of them, and they were astonished. And those following him were afraid. And again, taking aside the twelve, he began to tell them what was about to happen to him.
Вони йшли дорогою до Єрусалима. Ісус ішов попереду учнів, а вони, здивовані та сповнені страху, ішли за Ним. Він знов узяв дванадцятьох окремо й почав говорити про те, що має з Ним статися.
33 “For behold, we are going up to Jerusalem, and the Son of man will be handed over to the leaders of the priests, and to the scribes, and the elders. And they will condemn him to death, and they will hand him over to the Gentiles.
«Ось ми йдемо до Єрусалима, і там Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам. Вони засудять Його на смерть та віддадуть язичникам.
34 And they will mock him, and spit on him, and scourge him, and put him to death. And on the third day, he will rise again.”
Ті насміхатимуться з Нього, плюватимуть на Нього, бичуватимуть Його та вб’ють, але через три дні Він воскресне».
35 And James and John, the sons of Zebedee, drew near to him, saying, “Teacher, we wish that whatever we will ask, you would do for us.”
Яків та Іван, сини Зеведеєві, підійшли до Нього й сказали: ―Учителю, бажаємо, щоб Ти зробив для нас те, що ми попросимо.
36 But he said to them, “What do you want me to do for you?”
Він запитав їх: ―Що бажаєте, щоб Я зробив для вас?
37 And they said, “Grant to us that we may sit, one at your right and the other at your left, in your glory.”
Вони сказали Йому: ―Дозволь, щоб ми сиділи: один праворуч, а інший ліворуч від Тебе у славі Твоїй.
38 But Jesus said to them: “You do not know what you are asking. Are you able to drink from the chalice from which I drink, or to be baptized with the baptism with which I am to be baptized?”
Ісус сказав їм: ―Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку Я п’ю, або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?
39 But they said to him, “We can.” Then Jesus said to them: “Indeed, you shall drink from the chalice, from which I drink; and you shall be baptized with the baptism, with which I am to be baptized.
Вони відповіли: ―Зможемо! Ісус сказав: ―Чашу, яку Я п’ю, ви будете пити, і хрещенням, яким Я хрещуся, ви будете хрещені.
40 But to sit at my right, or at my left, is not mine to give to you, but it is for those for whom it has been prepared.”
Але сидіти праворуч або ліворуч від Мене – не Мені це вирішувати: ці місця належать тим, кому приготовлені.
41 And the ten, upon hearing this, began to be indignant toward James and John.
Решта десятеро учнів, почувши про це, розгнівалися на Якова та Івана.
42 But Jesus, calling them, said to them: “You know that those who seem to be leaders among the Gentiles dominate them, and their leaders exercise authority over them.
Ісус же, покликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що ті, кого вважають керівниками народів, володіють ними, а сильні світу панують над ними.
43 But it is not to be this way among you. Instead, whoever would become greater shall be your minister;
Але серед вас не так: хто хоче стати великим між вами, той має стати вашим слугою.
44 and whoever will be first among you shall be the servant of all.
І хто хоче бути першим, нехай буде рабом для всіх.
45 So, too, the Son of man has not come so that they would minister to him, but so that he would minister and would give his life as a redemption for many.”
Адже Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, але щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох».
46 And they went to Jericho. And as he was setting out from Jericho with his disciples and a very numerous multitude, Bartimaeus, the son of Timaeus, a blind man, sat begging beside the way.
Вони прийшли до Єрихона, і, коли [Ісус] разом зі Своїми учнями та великим натовпом людей виходили з Єрихона, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів біля дороги.
47 And when he had heard that it was Jesus of Nazareth, he began to cry out and to say, “Jesus, Son of David, take pity on me.”
Почувши, що Ісус із Назарета проходить, він почав кричати: ―Сину Давидів, змилуйся наді мною!
48 And many admonished him to be quiet. But he cried out all the more, “Son of David, take pity on me.”
Багато людей почали докоряти йому, щоб він замовк, але він ще голосніше закричав: ―Сину Давидів, змилуйся наді мною!
49 And Jesus, standing still, instructed him to be called. And they called the blind man, saying to him: “Be at peace. Arise. He is calling you.”
Ісус зупинився та сказав: «Покличте його!» Вони покликали сліпого, кажучи: «Не бійся! Вставай! Він кличе тебе».
50 And casting aside his garment, he leapt up and went to him.
Той скинув верхню одежу, підскочив та прийшов до Ісуса.
51 And in response, Jesus said to him, “What do you want, that I should do for you?” And the blind man said to him, “Master, that I may see.”
Ісус у відповідь сказав: ―Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе? Сліпий Йому відповів: ―Равві, щоб я знову бачив!
52 Then Jesus said to him, “Go, your faith has made you whole.” And immediately he saw, and he followed him on the way.
Ісус сказав йому: ―Іди, твоя віра спасла тебе! Сліпий відразу ж прозрів та пішов дорогою за Ісусом.
