Job 32
1 But these three men ceased to answer Job, because he considered himself justified.
І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
2 And Eliu the son of Barachel the Buzite, of the kindred of Ram, was angry and indignant. But he was angry against Job because he described himself to be just in the presence of God.
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
3 Moreover, he was indignant with his friends because they had not found a reasonable response, except in so far as they condemned Job.
Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
4 Therefore, Eliu waited while Job was talking, for these were his elders that were speaking.
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
5 But when he saw that these three were not able to respond, he was extremely angry.
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
6 And so Eliu the son of Barachel the Buzite responded by saying: I am younger in years, and you are more ancient; therefore, I kept my head low, for I was afraid to reveal to you my opinion.
І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
7 For I had hoped that greater age would speak, and that a multitude of years would teach wisdom.
Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
8 But I see now that there is only breath in men, and that it is the inspiration of the Almighty that gives understanding.
Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
9 The wise are not the aged, nor do the elders understand judgment.
Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
10 Therefore, I will speak. Listen to me, and so I will show you my wisdom.
Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
11 For I have endured your words; I have paid attention to your deliberations, while you were being argumentative with words.
Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
12 And as long as I supposed that you were saying something, I considered; but now I see that there is none of you that is able to argue with Job and to respond to his words.
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
13 So that you will not say, “We have found wisdom,” God has thrown him down, not man.
Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
14 He has said nothing to me, and I will not respond to him according to your words.
Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
15 Then they were filled with dread, and so they no longer responded, and they withdrew from their speechmaking.
Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
16 Therefore, because I have waited and they have not been speaking, for they stood firm and did not respond at all,
Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
17 I also will answer in my turn, and I will reveal my knowledge.
Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
18 For I am full of words, and the feeling in my gut inspires me.
Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
19 Yes, my stomach is like fermenting wine without a vent, which bursts the new containers.
Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
20 I should speak, but I will also breathe a little; I will open my lips, and I will answer.
Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
21 I will not esteem the reputation of a man, and I will not equate God with man.
На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
22 For I do not know how long I will continue, and whether, after a while, my Maker might take me away.
бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
