Job 13
1 Behold, my eye has seen all these things, and my ear has heard, and I have understood each one.
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
2 In conformity with your knowledge, I also know. I am not inferior to you.
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
3 Yet I speak this way to the Almighty, and I desire to argue with God,
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
4 having first shown that you fabricate lies and cultivate perverse teachings.
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
5 And I wish that you would remain silent, so that you would be counted among the wise.
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
6 Therefore, listen to my correction, and pay attention to the judgment of my lips.
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
7 Does God require your lie, so that you would speak deceitfully for him?
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
8 Have you taken his place, and do you struggle to give judgment in favor of God?
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
9 Or, will it please him, from whom nothing can be concealed? Or, will he be deceived, like a man, by your deceitfulness?
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
10 He will accuse you because in secret you have preempted his presence.
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
11 As soon as he moves himself, he will disturb you, and his dread will fall over you.
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
12 Your remembrance will be compared to ashes, and your necks will be reduced to clay.
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
13 Be silent for a little while, so that I may speak whatever my mind suggests to me.
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
14 Why do I wound my flesh with my teeth, and carry my soul in my hands?
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
15 And now, if he would kill me, I will hope in him; in this, truly, I will correct my ways in his sight.
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
16 And he will be my savior, for no hypocrite at all will approach in his sight.
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
17 Listen to my words, and perceive an enigma with your ears.
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
18 If I will be judged, I know that I will be found to be just.
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
19 Who is it that will go to judgment with me? Let him approach. Why should I be consumed in silence?
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
20 Do not do such things to me twice, and then I will not hide from your face.
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
21 Take your hand far away from me, and do not let your dread terrify me.
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
22 Call me, and I will answer you, or else I will speak, and you can answer me.
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 How many iniquities and sins do I have? Reveal my crimes and offenses to me.
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
24 Why do you conceal your face and consider me to be your enemy?
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
25 Against a leaf, which is carried away by the wind, you reveal your power, and you pursue dry straw.
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
26 For you write bitter things against me, and you want to consume me for the sins of my youth.
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
27 You have put my feet on a tether, and you have observed all my paths, and you have considered the steps of my feet.
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
28 I will be left to decay like something rotten and like a garment that is being eaten by moths.
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
