Isaiah 14
1 Her time is drawing near, and her days will not be prolonged. For the Lord will take pity on Jacob, and he will still choose from Israel, and he will cause them to rest upon their own soil. And the new arrival will be joined to them, and he will adhere to the house of Jacob.
Бо Господь змилосе́рдиться над Яковом, і вибере зно́ву Ізраїля, і на їхній землі їх посе́лить. І чужи́нець долучений буде до них, і приє́днані будуть до дому Якового.
2 And the people will take them, and lead them to their place. And the house of Israel will possess them, in the land of the Lord, as men and women servants. And they will take captive those who had taken them captive. And they will subjugate their oppressors.
І наро́ди їх ві́зьмуть, і їх попрова́дять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх при́йме собі на спа́дщину. І ві́зьмуть вони до неволі тих, хто їх понево́лив, і вони над своїми гноби́телями запанують!
3 And this shall be in that day: when God will have given you rest from your labor, and from your oppression, and from the difficult servitude under which you served before,
І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочи́нок із терпі́ння твого та з неспоко́ю твого, та з праці тяжко́ї, яку ти був мусів робити,
4 you will accept this parable against the king of Babylon, and you will say: “How is it that the oppressor has ceased, along with his tribute?
то ти заспіваєш оцю пісню глумли́ву про царя Вавилону та й скажеш: Як гноби́тель минувся, — минулося гно́блення!
5 The Lord has crushed the staff of the impious, the scepter of despots,
Господь зламав кия безбожних і же́зла пану́ючих,
6 which struck the people in wrath with an incurable wound, which subjugated the nations in fury, which persecuted with cruelty.
що наро́ди постійним ударом у лютості бив, що в гніві гноби́в був людей переслі́дуванням безупи́нним.
7 All the earth has become quiet and still; it has been gladdened and has rejoiced.
Спочи́ла була́, заспоко́їлася вся земля, і виспівує го́лосно.
8 The evergreens, too, have rejoiced over you, and the cedars of Lebanon, saying: ‘Since you have slept, no one has ascended who would cut us down.’
Кипари́си та ке́дри лива́нські тобою втішаються й кажуть: „Відко́ли ти ліг, не прихо́дить на нас дровору́б!“
9 Hell below was stirred up to meet you at your advent; it has awakened the giants for you. All the leaders of the earth have risen from their thrones, all the leaders among the nations.” (Sheol h7585)
Завору́шивсь тобою іздо́лу шео́л назу́стріч твоєму прихо́ду; померлих тобі побуди́в, усіх проводирі́в на землі, і підняв з їхніх тро́нів всіх лю́дських царів. (Sheol h7585)
10 Everyone will respond and will say to you: “Now you are wounded, just as we were; you have become like us.
Вони всі зачну́ть говорити та й скажуть тобі: „І ти ослабі́в, як і ми, став подібний до нас!“
11 Your arrogance has been dragged down to Hell. Your body has fallen dead. The moths will be strewn beneath you, and the worms will be your covering. (Sheol h7585)
Зіпхну́та в шео́л твоя го́рдість та гра твоїх арф; ви́стелено під тобою черво́ю, і червя́к накриває тебе. (Sheol h7585)
12 How is it that you have fallen from heaven, O Lucifer, who used to rise like the sun? How is it that you have fallen to the earth, you who wounded the peoples?
Як спав ти з небе́с, о сину зірни́ці досві́тньої, я́сная зо́ре, ти розбився об землю, погро́мнику лю́дів!
13 And you said in your heart: ‘I will climb up to heaven. I will exalt my throne above the stars of God. I will be enthroned upon the mountain of the covenant, on the northern parts.
Ти ж сказав був у серці своєму: „Зійду́ я на небо, повище зір Божих поста́влю престола свого́, сяду я на горі збору богів, на кі́нцях півні́чних,
14 I will ascend above the tops of the clouds. I will be like the Most High.’
підійму́ся понад гори хмар, уподі́бнюсь Всеви́шньому!
Та ски́нений ти до шео́лу, до найгли́бшого гро́бу! (Sheol h7585)
16 Those who see you, will lean toward you, and will gaze upon you, saying: ‘Could this be the man who disturbed the earth, who shook kingdoms,
Ті, що на тебе дивитися бу́дуть, пригляда́тися будуть до тебе, зве́рнути увагу на тебе: „Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що знево́лював царства труси́тись,
17 who made the world into a desert and destroyed its cities, who would not even open a prison for his prisoners?’”
що він оберта́в у пустиню вселе́нну, а міста її бу́рив, що в'я́знів своїх не пускав він додо́му?
18 All the kings of the nations throughout the whole world have slept in glory, each man in his own house.
Усі царі лю́дів, вони всі у славі лягли́, кожен у своїй усипа́льні,
19 But you have been rejected from your grave, like a useless polluted plant, and you have been bound up with those who were slain by the sword, and who descended to the bottom of the pit, like a rotting carcass.
ти ж від гро́бу свого відки́нений геть, мов галу́зка бридка́, ото́чений вбитими та мечем переши́тими, що до гро́бу між камінь спуска́ються, як пото́птаний труп.
20 You will not be associated with them, even in the grave. For you have destroyed your own land; you have slain your own people. The offspring of the wicked ones will not be called upon for eternity.
Ти не бу́деш поєднаний з ними у гро́бі, бо землю свою зруйнува́в, свій наро́д повбивав. Насіння злочинців повік не згада́ється!
21 Prepare his sons for the slaughter, according to the iniquity of their fathers. They will not rise up, nor inherit the earth, nor fill the face of the world with cities.
Його ді́тям зготу́йте різню за вину їхніх батькі́в, щоб вони не повстали, і землі не вспадкува́ли, і не напо́внили світу міста́ми.
22 But I will rise up against them, says the Lord of hosts. And I will perish the name of Babylon and its remnants: both the plant and its progeny, says the Lord.
І на них Я повста́ну, — говорить Господь Саваот, — і ви́тну ім'я́ Вавило́ну й оста́нок його, і наща́дка й ону́ка, говорить Господь!
23 And I will appoint it as a possession for the hedgehog, with swamps of water. And I will sweep it out and wear it away with a brush, says the Lord of hosts.
І вчиню́ Я його їжако́ві осе́лею та во́дним багно́м, і мітло́ю вигу́блення позаміта́ю його́, говорить Господь Саваот!
24 The Lord of hosts has sworn, saying: Surely, just as I have considered it, so shall it be, and in the same manner as I have drawn it through my mind,
Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, — як ми́слив собі Я, так ста́неться, й як Я був врадив — те спо́вниться,
25 so shall it occur. So shall I crush the Assyrian in my land, and I will trample him upon my mountains, and his yoke will be taken away from them, and his burden will be removed from their shoulder.
щоб стовкти́ асирі́йця в країні Моїй, і на го́рах Моїх розтопчу́ Я його! І ярмо́ його зді́йметься з них, і тяга́р його скинеться з їхніх раме́н!
26 This is the plan that I have decided, concerning the entire earth, and this is the hand which is extended over all the nations.
Це та рада, яка про всю землю ура́джена, і це та рука, що простя́гнена на всі наро́ди.
27 For the Lord of hosts has decreed it, and who is able to weaken it? And his hand is extended, so who can avert it?
Бо врадив Госпо́дь Савао́т, і хто Його раду відмі́нить? А рука Його ви́тягнена, — й хто відве́рне її?
28 In the year in which king Ahaz died, this burden was given:
У році смерти царя Аха́за було таке пророцтво:
29 You should not rejoice, all you of Philistia, that the rod of him who struck you has been crushed. For from the root of the serpent will go forth a king snake, and his offspring will engulf that which flies.
Не ті́шся, уся филисти́мськая зе́мле, що зла́мане же́зло, яке тебе вдарило, бо з гадю́чого ко́реня ви́повзе люта змія́, і огни́стий летю́чий драко́н буде пло́дом її!
30 And the firstborn of the poor will be pastured, and the poor will rest in faithfulness. And I will cause your root to pass away by famine, and I will put to death your remnant.
І па́стися будуть перво́рідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом ви́морю, і рештки твої він доб'є!
31 Wail, O gate! Cry out, O city! All of Philistia has been prostrated. For a smoke will arrive from the north, and there is no one who will escape his army.
Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, — розпливла́ся ти, вся филисти́мськая зе́мле, бо прихо́дить із пі́вночі дим, і не буде ніко́го, хто відстав би з його воякі́в!
32 And what will be the response to this news among the nations? It will be that the Lord has established Zion, and that the poor of his people will hope in him.
І що́ відпові́сться наро́днім посла́м? — Що Сіона Господь заложи́в, і схова́ються в ньому убогі з наро́ду Його!
