Hebrews 1
1 In many places and in many ways, in past times, God spoke to the fathers through the Prophets;
Багато разі́в і багатьма́ способа́ми в давнину́ промовляв був Бог до отців через пророків,
2 lastly, in these days, he has spoken to us through the Son, whom he appointed as the heir of all things, and through whom he made the world. (aiōn g165)
а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настанови́в за Наслідника всього, що Ним і віки́ Він створив. (aiōn g165)
3 And since the Son is the brightness of his glory, and the figure of his substance, and is carrying all things by the Word of his virtue, thereby accomplishing a purging of sins, he sits at the right hand of Majesty on high.
Він був сяєвом слави та образом істоти Його, трима́в усе словом сили Своєї, учинив Собою очи́щення наших гріхів, — і засів на прави́ці величности на висоті.
4 And having been made so much better than the Angels, he has inherited a name so much greater than theirs.
Він остільки був ліпший понад анголі́в, оскільки славніше за них успадкува́в Ім'я́.
5 For to which of the Angels has he ever said: “You are my Son; today have I begotten you?” Or again: “I will be a Father to him, and he shall be a Son to me?”
Кому́ бо коли з анголів Він промовив: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив“! І зно́ву: „Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина“!
6 And again, when he brings the only-begotten Son into the world, he says: “And let all the Angels of God adore him.”
І коли знов Він уводить на світ Перворі́дного, то гово́рить: „І нехай Йому вкло́няться всі анголи Божі“.
7 And about the Angels, certainly, he says: “He makes his Angels spirits, and his ministers a flame of fire.”
А про анголів Він говорить: „Ти чиниш духів ангола́ми Своїми, а палю́чий огонь — Своїми слугами“.
8 But about the Son: “Your throne, O God, is forever and ever. The scepter of your kingdom is a scepter of equity. (aiōn g165)
А про Сина: „Престол Твій, о Боже, навік віку; бе́рло Твого царюва́ння — бе́рло праведности. (aiōn g165)
9 You have loved justice, and you have hated iniquity. Because of this, God, your God, has anointed you with the oil of exultation, above your companions.”
Ти полюбив праведність, а беззако́ння знена́видів; через це намасти́в Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж дру́зів Твоїх“.
10 And: “In the beginning, O Lord, you founded the earth. And the heavens are the work of your hands.
І: „Ти, Господи, землю колись закла́в, а небо — то чин Твоїх рук.
11 These shall pass away, but you will remain. And all will grow old like a garment.
Загинуть вони, а Ти будеш стояти, — всі вони, як той одяг, поста́ріють.
12 And you will change them like a cloak, and they shall be changed. Yet you are ever the same, and your years will not diminish.”
Як одежу, їх змі́ниш, — і минуться вони, а Ти за́вжди Той Са́мий, і роки Твої не закі́нчаться“!
13 But to which of the Angels has he ever said: “Sit at my right hand, until I make your enemies your footstool?”
Кому з анголів Він промовив коли: „Сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“!
14 Are they not all spirits of ministration, sent to minister for the sake of those who shall receive the inheritance of salvation?
Чи не всі вони ду́хи служебці, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?
