Ezekiel 14
1 And men among the elders of Israel came to me, and they sat down before me.
І прийшли до мене му́жі з Ізраїлевих старши́х, і посідали передо мною.
2 And the word of the Lord came to me, saying:
І було́ мені слово Господнє таке:
3 “Son of man, these men have placed their uncleanness in their hearts, and they have stationed the scandal of their iniquities before their face. So why should I respond when they inquire of me?
„Сину лю́дський, ці му́жі допустили своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї поклали перед обличчям своїм. Чи ж можуть вони запи́тувати Мене?
4 Because of this, speak to them, and you shall say to them: Thus says the Lord God: The man, the man of the house of Israel, who places his uncleanness in his heart, and who stations the scandal of his iniquities before his face, and who approaches a prophet, so as to inquire of me through him: I, the Lord, will respond to him in accord with the multitude of his uncleannesses,
Тому́ говори з ними, та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що допу́стить своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї покладе́ перед обличчям своїм, і при́йде до пророка, тому Я, Господь, відповім, згідно з цим, згідно з многото́ю його божкі́в,
5 so that the house of Israel may be seized within their own heart, by which they have withdrawn from me to all their idols.
щоб схопи́ти тих з Ізраїлевого дому за їхнє серце, бо всі вони віддали́лися від Мене через своїх божкі́в!
6 Because of this, say to the house of Israel: Thus says the Lord God: Be converted, and withdraw from your idols, and turn your faces away from all your abominations.
Тому́ скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Наверні́ться, і відступі́ть від ваших божкі́в, і від усіх ваших гидо́т відверні́ть свої обличчя!
7 For the man, the man of the house of Israel, and the new arrival among the converts who may be in Israel, if he is alienated from me, and he sets his idols in his heart, and he stations the scandal of his iniquity before his face, and he approaches the prophet, so that he may inquire of me through him: I, the Lord, will respond to him through myself.
Бо кожен чоловік із Ізраїлевого дому або з чужи́нців, що ме́шкають серед Ізраїля, коли відсту́пить від Мене, і допустить своїх божкі́в у своє серце, і покладе спотика́ння своєї провини перед обличчям своїм, і при́йде до пророка, щоб запитати Мене, тому Я, Господь, відповім від Себе.
8 And I will set my face against that man, and I will make him an example and a proverb. And I will perish him from the midst of my people. And you shall know that I am the Lord.
І зверну Я лице́ Своє проти цього чоловіка, і вчиню́ його за знака та за припові́стку, і вигублю його з-посеред Свого наро́ду, і пізнаєте ви, що Я — Господь!
9 And when a prophet has gone astray and has spoken a word: I, the Lord, have deceived that prophet. And I will extend my hand over him, and I will wipe him away from the midst of my people, Israel.
А пророк, коли б був зве́дений, і говорив би слово, — Я, Госпо́дь, зведу́ цього пророка, і простягну руку Свою на нього, і вигублю його з-посеред Свого народу Ізраїлевого!
10 And they shall bear their iniquity. In accord with the iniquity of the one who inquires, so shall the iniquity of the prophet be.
І понесу́ть вони свою провину, — яка провина того, хто питається, така буде провина пророка,
11 So may the house of Israel no longer go astray from me, nor be polluted by all their transgressions. Instead, may they be my people, and may I be their God, says the Lord of hosts.”
щоб не блуди́в уже Ізраїлів дім від Мене, і не занечи́щувався вже всіма своїми гріхами. І будуть вони Мені наро́дом, а Я буду їм Богом, говорить Госпо́дь Бог!“
12 And the word of the Lord came to me, saying:
І було́ мені слово Господнє таке:
13 “Son of man, when a land will have sinned against me, so that it transgresses grievously, I will extend my hand over it, and I will crush the staff of its bread. And I will send a famine upon it, and I will destroy from it both man and beast.
„Сину лю́дський, коли згріши́ть проти Мене земля, спроневі́рюючи, то Я простягну́ Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну підпору, і пошлю на неї голод, і ви́гублю з неї люди́ну й скоти́ну.
14 And if these three men, Noah, Daniel, and Job, were in it, they would deliver their own souls by their justice, says the Lord of hosts.
А коли б серед неї були три му́жі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою вла́сну душу, говорить Господь Бог.
15 And if I also lead in very harmful beasts upon the land, so that I devastate it, and it becomes impassable, so that no one may cross through it because of the beasts,
Коли б Я перепрова́див по землі люту звірину́, й обезлю́дніла б вона, і стала б вона спусто́шенням, так що ніхто не прохо́див би нею через ту звірину́,
16 if these three men were in it, as I live, says the Lord God, they will deliver neither sons, nor daughters. But only they themselves will be delivered, for the land shall be desolated.
то й ці три му́жі серед неї, — як живий Я, — говорить Господь Бог, — не врятують вони ні синів, ні дочо́к! Самі вони будуть врято́вані, а край стане спусто́шенням.
17 Or if I lead in the sword upon that land, and if I say to the sword, ‘Pass through the land,’ and so I destroy from it both man and beast,
Або коли б Я спровадив на цю землю меча, та й мече́ві сказав: „Пройди по кра́ю, і вигуби з нього люди́ну й скотину“,
18 and if these three men were in its midst, as I live, says the Lord God, they will deliver neither sons, nor daughters, but only they themselves will be delivered.
то ці три му́жі серед нього, як живий Я! — говорить Господь Бог, — не врятують синів, ні дочо́к, бо врятуються самі тільки вони!
19 Then, if I also send the pestilence upon that land, and I pour out my indignation upon it with blood, so that I take away from it both man and beast,
Або коли б Я морови́цю послав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з неї люди́ну й скоти́ну,
20 and if Noah, and Daniel, and Job were in its midst, as I live, says the Lord God, they will deliver neither son, nor daughter, but they will deliver only their own souls by their justice.
а Ной, Даниї́л та Йов були б серед неї, — як живий Я! — говорить Господь Бог, — ані сина, ані дочки́ не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою вла́сну душу.
21 For thus says the Lord God: Even though I will send upon Jerusalem my four most grievous judgments, sword and famine and harmful beasts and pestilence, so that I destroy from it both man and beast,
Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі при́суди: меча, і голод, і люту звірину́ та морови́цю, щоб вигубити з нього люди́ну та скоти́ну,
22 yet still there shall be left within it some who will be saved, who shall lead away their own sons and daughters. Behold, they will enter to you, and you will see their way and their accomplishments. And you shall be consoled concerning the evil that I have brought upon Jerusalem, concerning all the things that I have brought to bear upon it.
то все таки зали́шаться в ньому рештки, що будуть ви́проваджені, сини та до́чки. Ось вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і будете потішені за те лихо, що Я навів на Єрусалим, за все, що Я навів був на нього.
23 And they shall console you, when you see their ways and their accomplishments. And you shall know that I have not acted to no purpose in all that I have done within it, says the Lord God.”
І потішать вони вас, коли ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і пізнаєте, що не нада́рмо зробив Я все, що зробив серед нього, говорить Госпо́дь Бог“.
