Acts 26
1 Yet truly, Agrippa said to Paul, “It is permitted for you to speak for yourself.” Then Paul, extending his hand, began to offer his defense.
Агриппа промовив до Павла: ―Тобі можна висловитись на свій захист. Павло підняв руку й почав захищатися:
2 “I consider myself blessed, O king Agrippa, that I am to give my defense today before you, about everything of which I am accused by the Jews,
―Царю Агриппо! Я щасливий, що можу сьогодні захищатися перед тобою від усього, у чому мене звинувачують юдеї.
3 especially since you know everything that pertains to the Jews, both customs and questions. Because of this, I beg you to listen to me patiently.
Тим більше, що ти знаєш усі юдейські звичаї та суперечності. Тому прошу тебе терпляче вислухати мене.
4 And certainly, all the Jews know about my life from my youth, which had its beginning among my own people in Jerusalem.
Усім юдеям відомо, що ще змалку моє життя проходило спочатку в моїй країні, а потім серед мого народу в Єрусалимі.
5 They knew me well from the beginning, (if they would be willing to offer testimony) for I lived according to the most determined sect of our religion: as a Pharisee.
Знаючи мене здавна, вони могли б засвідчити, якби захотіли, що я жив як фарисей за найсуворішим вченням нашої релігії.
6 And now, it is in the hope of the Promise which was made by God to our fathers that I stand subject to judgment.
І зараз я стою перед судом за надію на обітницю Бога, дану нашим батькам,
7 It is the Promise that our twelve tribes, worshiping night and day, hope to see. About this hope, O king, I am accused by the Jews.
до здійснення якої сподіваються дійти наші дванадцять племен, ревно служачи [Богові] вдень та вночі. За цю надію, о царю, юдеї звинувачують мене.
8 Why should it be judged so unbelievable with you all that God might raise the dead?
Чому ви вважаєте неймовірним те, що Бог воскрешає мертвих?
9 And certainly, I myself formerly considered that I ought to act in many ways which are contrary to the name of Jesus the Nazarene.
Я теж вважав, що мені треба багато робити проти імені Ісуса з Назарета.
10 This is also how I acted at Jerusalem. And so, I enclosed many holy persons in prison, having received authority from the leaders of the priests. And when they were to be killed, I brought the sentence.
Це я й робив у Єрусалимі: багатьох святих кинув у в’язницю, отримавши владу від первосвященників; а коли їх вбивали, на те був і мій голос.
11 And in every synagogue, frequently while punishing them, I compelled them to blaspheme. And being all the more maddened against them, I persecuted them, even to foreign cities.
І у всіх синагогах я часто мучив їх, змушуючи богохульствувати. У несамовитій люті я переслідував їх навіть у інших містах.
12 Thereafter, as I was going to Damascus, with authority and permission from the high priest,
Одного разу з цією метою я пішов до Дамаска із владою та дорученням від первосвященників.
13 at midday, O king, I and those who were also with me, saw along the way a light from heaven shining around me with a splendor greater than that of the sun.
Десь опівдні, царю, будучи в дорозі, я побачив світло з неба, яскравіше від сонця. Воно осяяло мене й тих, хто був зі мною.
14 And when we had all fallen down to the ground, I heard a voice speaking to me in the Hebrew language: ‘Saul, Saul, why are you persecuting me? It is hard for you to kick against the goad.’
Усі ми впали на землю, і я почув голос єврейською: «Савле, Савле, чому ти переслідуєш Мене? Тяжко тобі бити ногою колючку».
15 Then I said, ‘Who are you, Lord?’ And the Lord said, ‘I am Jesus, whom you are persecuting.
Тоді я спитав: «Хто Ти, Господи?» Господь відповів: «Я – Ісус, Якого ти переслідуєш!
16 But rise up and stand on your feet. For I appeared to you for this reason: so that I may establish you as a minister and a witness concerning the things that you have seen, and concerning the things that I will show to you:
Але підведися та встань на ноги: Я з’явився тобі, щоб призначити тебе служителем та свідком того, що ти бачив, і того, що Я відкрию тобі.
17 rescuing you from the people and the nations to which I am now sending you,
Я визволю тебе від народу та від язичників, до яких Я тебе посилаю,
18 in order to open their eyes, so that they may be converted from darkness to light, and from the power of Satan to God, so that they may receive the remission of sins and a place among the saints, through the faith that is in me.’
щоб відкрити їм очі та навернути їх від темряви до світла, від влади сатани до Бога, щоб отримали прощення гріхів та спадщину зі святими через віру в Мене».
19 From then on, O king Agrippa, I was not unbelieving to the heavenly vision.
Тому, царю Агриппо, я не став противитися небесному видінню,
20 But I preached, first to those who are at Damascus and at Jerusalem, and then to the entire region of Judea, and to the Gentiles, so that they would repent and convert to God, doing the works that are worthy of repentance.
а проповідував спершу тим, хто в Дамаску, [потім] в Єрусалимі, по всій Юдеї і язичникам, щоб вони покаялись і навернулися до Бога, роблячи діла, гідні покаяння.
21 It was for this reason that the Jews, having apprehended me when I was in the temple, attempted to kill me.
Через це юдеї схопили мене в Храмі й намагалися вбити.
22 But having been aided by the help of God, even to this day, I stand witnessing to the small and the great, saying nothing beyond what the Prophets and Moses have said would be in the future:
Але, отримавши допомогу від Бога, я стою [тут] донині та свідчу малому й великому. Я говорю лише те, що, за словами Пророків та Мойсея, мало статися:
23 that the Christ would suffer, and that he would be the first from the resurrection of the dead, and that he would bring light to the people and to the nations.”
Христос має страждати, першим воскреснути з мертвих і звістити світло [Своєму] народові та язичникам.
24 While he was speaking these things and presenting his defense, Festus said with a loud voice: “Paul, you are insane! Too much studying has turned you to insanity.”
Коли він так захищався, Фест голосно промовив: ―Павле, ти божевільний! Твоя велика вченість доводить тебе до безумства!
25 And Paul said: “I am not insane, most excellent Festus, but rather I am speaking words of truth and sobriety.
Павло відповів: ―Поважний Фесте, я не божевільний, а кажу правдиві та розумні слова.
26 For the king knows about these things. To him also, I am speaking with constancy. For I think that none of these things are unknown to him. And neither were these things done in a corner.
Адже цар знає про все це, і тому я можу сміливо говорити. Я переконаний, що нічого не приховане від нього, бо діялось не в закутку.
27 Do you believe the Prophets, O king Agrippa? I know that you believe.”
Царю Агриппо, чи віриш ти пророкам? Знаю, що віриш!
28 Then Agrippa said to Paul, “To some extent, you persuade me to become a Christian.”
Тоді Агриппа сказав Павлові: ―Ще трохи, і ти переконаєш і мене стати християнином.
29 And Paul said, “I hope to God that, both to a small extent and to a great extent, not only you, but also all those who hear me this day will become just as I also am, except for these chains.”
Павло відповів: ―Чи трохи, чи багато, але я молюся Богові, щоб не тільки ти, але й всі, що слухають мене сьогодні, стали такими, як я, за винятком оцих кайданів.
30 And the king rose up, and the governor, and Bernice, and those who were sitting with them.
Цар, намісник, Вереніка й всі, хто сидів із ними, підвелися.
31 And when they had withdrawn, they were speaking among themselves, saying, “This man has done nothing worthy of death, nor of imprisonment.”
Виходячи, вони говорили між собою: «Ця людина не зробила нічого, вартого смерті чи кайданів».
32 Then Agrippa said to Festus, “This man could have been released, if he had not appealed to Caesar.”
Агриппа сказав Фестові: ―Цього чоловіка можна було б звільнити, якби він не вимагав суду Кесаря.
