2 Samuel 22
1 And David spoke to the Lord the words of this verse, in the day that the Lord freed him from the hand of all his enemies and from the hand of Saul.
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 And he said: “The Lord is my rock, and my strength, and my Savior.
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 I will hope in him. God is my strong one, my shield, and the horn of my salvation. He lifts me up, and he is my refreshment. You, O my Savior, will free me from iniquity.
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 I will call upon the Lord, who is praiseworthy; and I will be saved from my enemies.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 For the pangs of death have encircled me. The torrents of Belial have terrified me.
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol h7585)
7 In my tribulation, I will call upon the Lord, and I will cry out to my God. And he will heed my voice from his temple, and my outcry will reach his ears.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 The earth was shaken, and it quaked. The foundations of the mountains were struck together and violently shaken, because he was angry with them.
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 Smoke ascends from his nostrils, and fire from his mouth will devour; coals have been kindled by it.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 He bent down the heavens, and it descended; and a fog was beneath his feet.
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 And he climbed upon the cherubim, and he flew; and he slid upon the wings of the wind.
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 He set darkness as a hiding place around himself, with waters sifted from the clouds of the heavens.
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 By means of the brightness of his glance, coals of fire were kindled.
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 The Lord will thunder from heaven; and the Most High will utter his voice.
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 He shot arrows, and he scattered them; lightning, and he consumed them.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 And the overflow of the sea appeared, and the foundations of the globe were revealed, at the rebuke of the Lord, at the exhale of the breath of his fury.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 He sent from on high, and he took me up. And he drew me out of many waters.
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 He freed me from my most powerful enemy and from those who had hated me. For they were too strong for me.
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 He went before me in the day of my affliction, and the Lord became my firmament.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 And he led me out to a wide-open place. He freed me, because I was pleasing to him.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 The Lord will reward me according to my justice. And he will repay me according to the cleanness of my hands.
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 For I have kept to the ways of the Lord, and I have not acted impiously before my God.
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 For all his judgments are in my sight. And I have not removed his precepts from me.
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 And I shall be perfect with him. And I shall guard myself from my own iniquity.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 And the Lord will recompense me according to my justice, and according to the cleanness of my hands in the sight of his eyes.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 With the holy one, you will be holy, and with the strong one, you will be perfect.
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 With the elect one, you will be elect, and with the perverse one, you will be perverse.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 And you will bring to salvation the poor people, and you will humble the exalted with your eyes.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 For you are my lamp, O Lord. And you, O Lord, will illuminate my darkness.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 For in you, I will run girded. In my God, I will leap over the wall.
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 God, his way is immaculate; the eloquence of the Lord is an exacting fire. He is the shield of all who hope in him.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 Who is God except the Lord? And who is strong except our God?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 God, he has girded me with fortitude, and he has made my way perfect:
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 making my feet like the feet of the stag, and stationing me upon my exalted places,
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 teaching my hands to do battle, and making my arms like a bow of brass.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 You have given me the shield of your salvation. And your mildness has multiplied me.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 You will enlarge my steps under me, and my ankles will not fail.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 I will pursue my enemies, and crush them. And I will not turn back, until I consume them.
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 I will consume them and break them apart, so that they cannot rise up; they will fall under my feet.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 You have girded me with strength for the battle. Those who resisted me, you have bent down under me.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 You have caused my enemies to turn their back to me; they have hatred for me, and I shall destroy them.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 They will cry out, and there will be no one to save; to the Lord, and he will not heed them.
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 I will wipe them away like the dust of the earth. I will break them apart and crush them, like the mud of the streets.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 You will save me from the contradictions of my people. You will preserve me to be the head of the Gentiles; a people I do not know shall serve me.
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 The sons of foreigners, who will resist me, at the hearing of the ear they will be obedient to me.
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 The foreigners flowed away, but they will be drawn together in their anguishes.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 The Lord lives, and my God is blessed. And the strong God of my salvation shall be exalted.
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 God gives me vindication, and he casts down the peoples under me.
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 He leads me away from my enemies, and he lifts me up from those who resist me. You will free me from the iniquitous man.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Because of this, I will confess to you, O Lord, among the Gentiles, and I will sing to your name:
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 magnifying the salvation of his king, and showing mercy to David, his Christ, and to his offspring forever.”
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
