2 Chronicles 12
1 And when the kingdom of Rehoboam had been strengthened and fortified, he abandoned the law of the Lord, and all of Israel with him.
І сталося, як зміцніло Рехав'амове царство й став він си́льний, то покинув він, і ввесь Ізраїль із ним, Господнього Зако́на.
2 Then, in the fifth year of the reign of Rehoboam, Shishak, the king of Egypt, ascended against Jerusalem (for they had sinned against the Lord)
І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусали́м, — бо вони спроневі́рилися Господе́ві, —
3 with one thousand two hundred chariots and sixty thousand horsemen. And the common people could not be numbered who had arrived with him from Egypt, namely, the Libyans, and the Troglodytes, and the Ethiopians.
з тисячею й двомаста́ми колесни́ць та з шістдесятьма́ тисячами верхівці́в: і не було числа для наро́ду, що прийшов із ним з Єгипту, — ливіянам, суккійянам та кушанам.
4 And he seized the most fortified cities in Judah, and he went even to Jerusalem.
І здобув він тверди́нні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусали́му.
5 Then Shemaiah, the prophet, entered to Rehoboam, and to the leaders of Judah who had gathered together in Jerusalem while fleeing from Shishak, and he said to them: “Thus says the Lord: You have abandoned me, and so I have abandoned you into the hand of Shishak.”
А пророк Шемая прийшов до Рехав'ама та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: „Так сказав Госпо́дь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку“!
6 And the leaders of Israel, and the king, being in consternation, said, “The Lord is just.”
І впокори́лися Ізраїлеві зверхники та цар і сказали: „Справедливий Господь!“
7 And when the Lord had seen that they were humbled, the word of the Lord came to Shemaiah, saying: “Because they have been humbled, I will not disperse them. And I will give to them a little help, and my fury will not rain down upon Jerusalem by the hand of Shishak.
А коли Господь побачив, що вони впокори́лися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: „Упокори́лися вони, — не нищитиму їх, але́ дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусали́м через Шішака.
8 Yet truly, they shall serve him, so that they may know the difference between my servitude, and the servitude of a kingdom of the lands.”
Бо вони стануть йому за рабів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам зе́мним“.
9 And so Shishak, the king of Egypt, withdrew from Jerusalem, taking up the treasures of the house of the Lord and of the house of the king. And he took away everything with him, even the gold shields that Solomon had made.
І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав ска́рби Господнього дому та ска́рби дому царе́вого, — і все позабирав. І забрав він золоті щити́, що Соломон поробив був.
10 In place of these, the king made bronze ones, and he delivered them to the leaders of the shield bearers, who were guarding the vestibule of the palace.
А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити́, і склав їх на руки зверхника сторожі́в, що стерегли́ вхід до царсько́го дому.
11 And when the king would enter into the house of the Lord, the shield bearers would arrive and take them, and they would carry them back to their armory.
І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, прихо́дили бігуни́, та й носили їх, а потім вертали їх до комори бігуні́в.
12 Yet truly, because they were humbled, the wrath of the Lord turned away from them, and so they were not utterly destroyed. And indeed, good works were also found in Judah.
А коли він впокори́вся, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигу́блення. Та й у Юдеї були ще справи добрі.
13 Therefore, king Rehoboam was strengthened in Jerusalem, and he reigned. He was forty-one years old when he had begun to reign, and he reigned for seventeen years in Jerusalem, the city that the Lord chose out of all the tribes of Israel, so that he might confirm his name there. Now the name of his mother was Naamah, an Ammonite.
І зміцнився цар Рехав'ам в Єрусалимі й царював. А Рехав'ам був віку сорока́ й одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому́ місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб покласти там Своє Ймення. А ім'я́ його матері — аммонітка Наама.
14 But he did evil, and he did not prepare his heart so as to seek the Lord.
І робив він лихе́, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа.
15 Truly, the works of Rehoboam, the first and the last, have been written in the books of Shemaiah, the prophet, and of Iddo, the seer, and diligently set forth. And Rehoboam and Jeroboam fought against one another during all their days.
А Рехав'амові діла́, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та прозорливця Іддо: „Родословні книги“. І точилися ві́йни поміж Рехав'амом та Єровоамом по всі дні.
16 And Rehoboam slept with his fathers, and he was buried in the City of David. And his son, Abijah, reigned in his place.
І спочив Рехав'ам зо своїми батька́ми, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарюва́в його син Авійя.
