1 Kings 11
1 But king Solomon loved many foreign women, including the daughter of Pharaoh, and women of Moab, and of Ammon, and of Idumea, and of Sidon, and of the Hittites.
А цар Соломон покохав багато чужи́нних жінок: і дочку́ фараонову, моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок,
2 These were of the nations about whom the Lord said to the sons of Israel: “You shall not enter to them, and none of them shall enter to anyone of yours. For they will most certainly turn aside your hearts, so that you follow their gods.” And yet, to these Solomon was joined with a greatly enflamed love.
із тих народів, що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам: „Не вві́йдете між них, і вони не вві́йдуть між вас, бо вони справді нахилять ваші серця до своїх богі́в“. До них прихили́вся Соломон коха́нням.
3 And for him, there were seven hundred wives, as if they were queens, and three hundred concubines. And the women turned aside his heart.
І було в нього жінок-княгинь сім сотень, а наложниць — три сотні. І жінки́ його прихили́ли його серце.
4 And when now he was old, his heart was perverted by the women, so that he followed strange gods. And his heart was not perfect with the Lord his God, as was the heart of his father David.
І сталося на час Соломонової старости, жінки́ його прихили́ли його серце до інших богі́в; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида.
5 For Solomon worshipped Ashtoreth, the goddess of the Sidonians, and Milcom, the idol of the Ammonites.
І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидо́тою аммонітською.
6 And Solomon did what was not pleasing in the sight of the Lord. And he did not continue to follow the Lord, as his father David did.
І робив Соломон зле в оча́х Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид.
7 Then Solomon built a shrine for Chemosh, the idol of Moab, on the mount that is opposite Jerusalem, and for Milcom, the idol of the sons of Ammon.
Тоді Соломон збудував же́ртівника для Кемоша, моавської гидо́ти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидо́ти аммонських синів.
8 And he acted in this manner for all his foreign wives, who were burning incense and immolating to their gods.
І так він зробив для всіх своїх чужи́нних жіно́к, що кадили та прино́сили жертви для своїх богів.
9 And so, the Lord became angry with Solomon, because his mind had been turned away from the Lord, the God of Israel, who had appeared to him twice,
І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхили́лося від Господа, Бога Ізраїлевого, що два ра́зи йому являвся,
10 and who had instructed him about this matter, lest he follow strange gods. But he did not observe what the Lord commanded to him.
і наказував йому про цю річ, — щоб не ходити за іншими богами. Та не вико́нував він того, що наказав був Господь.
11 And so, the Lord said to Solomon: “Because you have this with you, and because you have not kept my covenant and my precepts, which I commanded to you, I will tear apart your kingdom, and I will give it to your servant.
І сказав Господь до Соломона: „Тому́, що було це з тобою, і не вико́нував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу́ царство твоє, та й дам його твоєму рабові.
12 Yet truly, I will not do it in your days, for the sake of your father David. From the hand of your son, I will tear it away.
Тільки за твоїх днів не зроблю́ того ради батька твого Давида, — з руки сина твого відберу́ його!
13 Neither will I take away the whole kingdom. Instead, I will grant one tribe to your son, for the sake of David, my servant, and Jerusalem, which I have chosen.”
Та всього царства Я не відберу́, — одне племе́но Я дам синові твоєму ради раба Мого Давида та ради Єрусалиму, якого Я вибрав“.
14 Then the Lord raised up an adversary to Solomon, Hadad of Idumea, from an offspring of the king who was in Idumea.
І поставив Господь Соломонові за проти́вника едо́млянина Гада́да, — він із царсько́го насіння в Едо́мі.
15 For when David was in Idumea, Joab, the leader of the military, had ascended to bury those who had been killed, and he had killed every male in Idumea.
І сталося, коли Давид був з Едомом, коли Йоа́в, начальник війська, пішов поховати трупи, то він повбивав кожного чоловічої статі в Едомі.
16 And Joab remained in that place for six months, with all of Israel, until he had put to death every male in Idumea.
Бо шість місяців сидів там Йоав та ввесь Ізраїль, аж поки він не ви́губив кожного чоловічої статі в Едомі.
17 Then Hadad fled, he and some men of Idumea from among the servants of his father with him, so that he might enter into Egypt. But Hadad was then a little boy.
І втік Гада́д, він та з ним мужі едомські, зо слуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем.
18 And when they had risen up from Midian, they went into Paran, and they took with them some men from Paran. And they went into Egypt, to Pharaoh, the king of Egypt. And he gave him a house, and he appointed food for him, and he assigned land to him.
І встали вони з Мідія́ну й пішли до Пара́ну; і набра́ли вони з собою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому дім та призна́чив йому утри́мання, і дав йому зе́млю.
19 And Hadad found great favor before Pharaoh, so much so that he gave to him as wife, the sister of his own wife, queen Tahpenes.
І знайшов Гадад велику милість у фараонових оча́х, і він дав йому за жінку сестру́ своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси.
20 And the sister of Tahpenes bore to him a son, Genubath. And Tahpenes raised him in the house of Pharaoh. And Genubath was living with Pharaoh and his sons.
І породи́ла йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса ви́ховала його в фараоновому домі. І був Ґенува́т у фараоновому домі серед фараонових синів.
21 And when Hadad had heard in Egypt that David had slept with his fathers, and that Joab, the leader of the military, had died, he said to Pharaoh, “Release me, so that I may go to my own land.”
І почув Гадад в Єгипті, що Давид спочив із своїми батька́ми, та що помер Йоав, начальник ві́йська. І сказав Гадад до фараона: „Відпусти мене, й я піду́ до свого Кра́ю!“
22 And Pharaoh said to him, “But what is lacking to you with me, so that you would seek to go to your own land?” But he responded: “Nothing. Yet I beg you that you may release me.”
А фараон йому відказав: „Чого тобі браку́є при мені, що ти оце хочеш іти до свого кра́ю?“Та той сказав: „Ні, таки конче відпусти́ мене!“
23 Also, God raised up against him an adversary, Rezon, the son of Eliada, who had fled from his lord, Hadad-Ezer, the king of Zobah.
І поставив Бог йому, Соломонові, за противника ще й Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, свого пана.
24 And he gathered together men against him. And when David put those of Zobah to death, he became a leader of robbers. And they went away to Damascus, and they lived there. And they appointed him to be king of Damascus.
І зібрав він при собі людей, та й став провідником банди, коли Давид розбивав їх. І пішли вони до Дама́ску, й осілися в ньому, і панували в Дамаску.
25 And he was an adversary to Israel during all the days of Solomon. And such is the evil of Hadad and of his hatred against Israel. And he reigned in Syria.
І був він проти́вником для Ізраїля за всіх Соломоновіих днів, а це окрім того лиха, що чинив Гадад. І бри́див він Ізраїлем, і запанував над Сирією.
26 Also, there was Jeroboam, the son of Nebat, an Ephraimite from Zeredah, a servant of Solomon, whose mother was named Zeruah, a widowed woman. He lifted up his hand against the king.
А Єровоа́м, син Неватів, єфре́мівець, із Цереди, а ім'я́ його матері — Церуа, жінка вдова, — був раб Соломонів. І підняв він ру́ку на царя.
27 And this is the reason for his rebellion against him: that Solomon built up Millo, and that he filled in a deep hole in the city of David, his father.
А оце та причина, що він підняв руку на царя: Соломон будував Мілло́, і попра́вив пролі́м у Місті Давида, свого батька.
28 Now Jeroboam was a valiant and powerful man. And perceiving the young man to be ingenious and industrious, Solomon appointed him as first ruler over the tributes of the entire house of Joseph.
А той муж Єровоам був відважний. І побачив Соломон цього юнака́, що він роботя́щий, і призна́чив його над усіма́ носія́ми Йо́сипового дому.
29 And it happened, in that time, that Jeroboam departed from Jerusalem. And the prophet Ahijah, the Shilonite, wearing a new cloak, found him on the way. And the two were alone in the field.
І сталося того ча́су, і вийшов Єровоам з Єрусалиму. І знайшов його на дорозі шілонянин Ахі́йя, пророк. Він був одя́гнений в нову́ одіж, й оби́два вони були самі на полі.
30 And taking his new cloak, with which he was covered, Ahijah tore it into twelve parts.
І схопи́в Ахі́йя за ту нову́ одежу, що була на ньому, та й подер її на дванадцять кусків.
31 And he said to Jeroboam: “Take ten pieces for yourself. For thus says the Lord, the God of Israel: ‘Behold, I will tear the kingdom from the hand of Solomon, and I will give to you ten tribes.
І сказав він до Єровоа́ма „Візьми собі десять кусків, бо так сказав Господь, Бог Ізраїля: Оце Я віддира́ю царство з Соломонової руки, і дам тобі десять племе́н.
32 Yet one tribe shall remain with him, for the sake of my servant, David, as well as Jerusalem, the city which I have chosen out of all the tribes of Israel.
А одне племе́но буде йому ради Мого раба Давида та ради Єрусалиму, міста, що Я вибрав його зо всіх Ізраїлевих племе́н.
33 For he has abandoned me, and he has adored Ashtoreth, the goddess of the Sidonians, and Chemosh, the god of Moab, and Milcom, the god of the sons of Ammon. And he has not walked in my ways, so that he would do justice before me, and so that he would carry out my precepts and judgments, as his father David did.
Це тому́, що вони покинули Мене і вклоня́лися Аста́рті, сидонській богині, і Кемошеві, богові моавському, та Мілкомові, богові аммонітському, і не пішли Моїми дорогами, щоб вико́нувати добре в Моїх оча́х, і постанови Мої та заповіді Мої, як батько його Давид.
34 But I will not take the entire kingdom from his hand. Instead, I will establish him as the ruler during all the days of his life, for the sake of my servant David, whom I chose, who kept my commandments and my precepts.
Та не візьму́ Я всього царства з руки його, бо оставлю його володарем по всі дні життя його ради раба Мого Давида, що Я вибрав його, який доде́ржував заповідів Моїх та постанов Моїх.
35 But I will take away the kingdom from the hand of his son, and I will give to you ten tribes.
І візьму́ Я царство з руки його сина, та й дам його тобі, оті десять племе́н.
36 Then, to his son, I will give one tribe, so that there may remain a lamp for my servant David before me, for all days, in Jerusalem, the city which I have chosen, so that my name would be there.
А синові його дам одне племе́но, щоб позоставався світильник рабові Моєму Давидові, по всі дні перед лицем Моїм в Єрусалимі, місці, що Я вибрав Собі, щоб там перебувало Моє Йме́ння.
37 And I will take you up, and you shall reign over all that your soul desires. And you shall be king over Israel.
А тебе Я візьму́, і ти будеш царюва́ти над усім, чого пожадає душа твоя, і ти будеш царем над Ізраїлем.
38 Therefore, if you will listen to all that I will command you, and if you will walk in my ways, and do what is right in my sight, keeping my commandments and my precepts, just as my servant David did, then I will be with you, and I will build for you a faithful house, in the way that I built a house for David, and I will deliver Israel to you.
І станеться, коли ти слу́хатимешся всього, що Я накажу́ тобі, і пі́деш Моїми дорогами, і робитимеш добре в оча́х Моїх, щоб виконувати постанови Мої та заповіді Мої, як робив раб Мій Давид, то Я бу́ду з тобою, і побудую тобі міцни́й дім, як Я збудував був Давидові, і дам тобі Ізра́їля.
39 And I will afflict the offspring of David over this, but truly not for all days.’”
І буду впокоря́ти Давидове насіння ради того, тільки не по всі дні“.
40 Therefore, Solomon wanted to kill Jeroboam. But he rose up and fled away to Egypt, to Shishak, the king of Egypt. And he was in Egypt until the death of Solomon.
І шукав Соломон, щоб забити Єровоа́ма. І встав Єровоа́м, і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І пробува́в він в Єгипті аж до Соломонової смерти.
41 Now the rest of the words of Solomon, and all that he did, and his wisdom: behold, these are all written in the book of the words of the days of Solomon.
А решта Соломо́нових діл, і все, що він зробив був, та мудрість його, — ото вони написані в книзі „Соломонові діла“.
42 And the days that Solomon reigned in Jerusalem, over all of Israel, were forty years.
А днів, коли Соломон царював в Єрусалимі над усім Ізраїлем, було́ сорок літ.
43 And Solomon slept with his fathers, and he was buried in the city of David, his father. And Rehoboam, his son, reigned in his place.
І спочив Соломон зо своїми батьками, і був похо́ваний у Місті Давида, батька свого, а замість нього зацарював син його Рехав'а́м.
