1 Chronicles 29
1 And king David spoke to the entire assembly: “My son Solomon, the one God has chosen, is still a tender boy. And yet the work is great, for a habitation is being prepared, not for man, but for God.
І сказав цар Давид до всього збору: „Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тенді́тний, а ця праця — велика, бо не для люди́ни ця будова, а для Господа Бога.
2 Now with all my ability, I have prepared the expenses for the house of my God: gold for items of gold, and silver for those of silver, brass for those of brass, iron for those of iron, and wood for those of wood, and stones of onyx, and stones like alabaster, and stones of diverse colors, and every kind of precious stone, and marble from Paros in great abundance.
А я всією своєю силою пригото́вив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло — на срібні, і мідь — на мідяні, і залізо — на залізні, і дерево — на дерев'я́ні, камі́ння шога́мське та до оправ, каміння нофе́хське та кольоро́ве, і всякий дорогий камінь та бе́зліч мармуро́вого камі́ння.
3 And in addition to these things that I have offered into the house of my God, I give, from my own belongings, gold and silver for the temple of my God, aside from those things that I have prepared for the holy shrine:
І ще, через моє зами́лування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, — і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:
4 three thousand talents of gold, from the gold of Ophir, and seven thousand talents of highly-refined silver, for the gilding of the walls of the temple;
три тисячі талантів золота, офі́рського золота, і сім тисяч очи́щеного срібла на покриття́ стін тих домів;
5 and gold for wherever there is need of gold, and silver for wherever there is need of silver, for the works to be done by the hands of the artisans. And if anyone freely offers, let him fill his hand this day, and let him offer whatever he wishes to the Lord.”
на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще же́ртвує, щоб сьогодні напо́внити свою́ ру́ку поже́ртвою для Господа?“
6 And so the leaders of the families, and the nobles of the tribes of Israel, as well as the tribunes and the centurions and the overseers of the king’s possessions, promised
І стали же́ртвувати начальники ба́тьківських ро́дів та начальники Ізраїлевих племе́н, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.
7 and gave, for the works of the house of the Lord, five thousand talents and ten thousand pieces of gold, ten thousand talents of silver, and eighteen thousand talents of brass, and also one hundred thousand talents of iron.
І дали́ вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч тала́нтів та десять тисяч даре́йків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.
8 And whoever found precious stones among their belongings gave them to the treasuries of the house of the Lord, by the hand of Jehiel the Gershonite.
А в кого знайшло́ся при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбни́ці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.
9 And the people rejoiced, since they were promising their votive offerings willingly. For they were offering these to the Lord with all their heart. And king David also rejoiced with great gladness.
І раді́в народ за їхню жертву, бо вони же́ртвували Господе́ві з ці́лого серця, а також цар Давид радів великою радістю.
10 And he blessed the Lord before the entire multitude, and he said: “Blessed are you, O Lord God of Israel, our Father from eternity to eternity.
І поблагослови́в Давид Господа на оча́х усього збору. І сказав Давид: „Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!
11 Yours, O Lord, is magnificence and power and glory, and also victory; and to you is praise. For all the things that are in heaven and on earth are yours. Yours is the kingdom, O Lord, and you are above all rulers.
Твоя, Господи, могу́тність і сила, і ве́лич, і вічність, і слава, і все на небеса́х та на землі! Твої, Господи, ца́рства, і Ти підне́сений над усім за Голову!
12 Yours is wealth, and yours is glory. You have dominion over all things. In your hand is virtue and power. In your hand is greatness and authority over all things.
І бага́тство та слава — від Те́бе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоро́брість, і в руці Твоїй — побільши́ти та зміцни́ти все.
13 Now therefore, we confess to you, our God, and we praise your famous name.
А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я́ Твоєї ве́личі.
14 Who am I, and what is my people, that we should be able to promise all these things to you? All is yours. And so the things that we received from your hand, we have given to you.
І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так же́ртвувати, як це? Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали́ ми Тобі.
15 For we are sojourners and new arrivals before you, as all our fathers were. Our days upon the earth are like a shadow, and there is no delay.
Бо ми прихо́дьки перед лицем Твоїм та чужи́нці, як усі наші батьки́! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає трива́лого!
16 O Lord our God, all this abundance, which we have prepared so that a house may be built to your holy name, is from your hand, and all things are yours.
Господи, Боже наш, уся ця бе́зліч, яку ми нагото́вили на збудува́ння Тобі храму для Ймення Твоєї святости, — із Твоєї руки́ вона, і все це — Твоє!
17 I know, my God, that you test hearts, and that you love simplicity. Therefore, in the simplicity of my heart, I also have offered all these things joyfully. And I have seen, with immense gladness, your people, who have been found here, offering their donations to you.
І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі.
18 O Lord, the God of our fathers Abraham and Isaac and Israel, preserve unto eternity this desire of their heart, and let this purpose remain forever, for the worship of you.
Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батькі́в, — збережи ж навіки цей на́прямок думо́к серця наро́ду Твого, і міцно скеру́й їхнє серце до Себе!
19 Also, I give to my son Solomon a perfect heart, so that he may keep your commandments, your testimonies, and your ceremonies, and so that he may accomplish all things, and may build the temple, for which I have prepared the expenses.”
А моєму синові Соломонові дай серце ці́ле, щоб вико́нувати за́повіді Твої, свідо́цтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю тверди́ню, яку я пригото́вив!“
20 Then David instructed the entire assembly: “Bless the Lord our God.” And the entire assembly blessed the Lord, the God of their fathers. And they bowed themselves, and they adored God, and next they reverenced the king.
І сказав Давид до всього збору: „Поблагословіть же Господа, вашого Бога!“І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батькі́в, — і нахили́лися, і вклонилися всі до землі Господе́ві й царе́ві!
21 And they immolated victims to the Lord. And they offered holocausts on the following day: one thousand bulls, one thousand rams, one thousand lambs, with their libations and with every ritual, very abundantly, for all of Israel.
І прине́сли вони для Господа жертви, і спалили цілопа́лення для Господа другого дня від того дня, — тисячу бичків, тисячу барані́в, тисячу ове́чок, і ливні їхні жертви, і бе́зліч жертов за всього Ізраїля.
22 And they ate and drank before the Lord on that day, with great rejoicing. And they anointed Solomon, the son of David, a second time. And they anointed him to the Lord as the ruler, and Zadok as the high priest.
І вони їли й пили́ перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настанови́ли Соломона, Давидового сина, і пома́зали його́ Господе́ві на володаря, а Садо́ка на священика.
23 And Solomon sat upon the throne of the Lord as king, in place of his father David, and it pleased everyone. And all of Israel obeyed him.
І сів Соломо́н на Господньому тро́ні за царя на місці свого батька Давида, і щасти́ло йому, і його слухався ввесь Ізра́їль.
24 Moreover, all the leaders, and the powerful, and all the sons of king David pledged with their hand, and they became subject to king Solomon.
І всі князі́ та ли́царі, а також усі сини́ царя Давида піддали́ся під Соломона.
25 Then the Lord magnified Solomon over all of Israel. And he gave to him a glorious reign, of a kind such as no one has had before him, as king of Israel.
І Господь ви́соко звели́чив Соломона на оча́х усього Ізраїля, і дав на нього вели́чність царства, якої не було перед ним ані на жодному царе́ві над Ізраїлем.
26 Now David, the son of Jesse, reigned over all of Israel.
І Давид, син Єссе́їв, царюва́в над усім Ізра́їлем.
27 And the days during which he reigned over Israel were forty years. He reigned seven years in Hebron, and thirty-three years in Jerusalem.
А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевро́ні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.
28 And he died at a good old age, full of days and wealth and glory. And his son Solomon reigned in his place.
І поме́р він у добрій сивині́, ситий днями, бага́тством та славою, а замість нього зацарював син його Соломо́н.
29 Now the acts of king David, from the first to the last, have been written in the book of Samuel the seer, and in the book of Nathan the prophet, and in the book of Gad the seer,
А діла́ царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії прови́дця Самуїла, і в історії пророка Ната́на, і в історії прозорли́вця Ґада,
30 concerning his entire reign and strength, and the times that passed under him, both in Israel and in all the kingdoms of the lands.
ра́зом з усім царством його, і лица́рськістю його́ та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма́ царствами тих країв.
