< Psalms 94 >
1 A Psalm of David for the fourth [day] of the week. The Lord is a God of vengeance; the God of vengeance has declared himself.
Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
2 Be you exalted, you that judge the earth: render a reward to the proud.
піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
3 How long shall sinners, O Lord, how long shall sinners boast?
Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
4 They will utter and speak unrighteousness; all the workers of iniquity will speak [so].
Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
5 They have afflicted your people, O Lord, and hurt your heritage.
Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
6 They have slain the widow and fatherless, and murdered the stranger.
Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
7 And they said, The Lord shall not see, neither shall the God of Jacob understand.
та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
8 Understand now, you simple amongst the people; and you fools, at length be wise.
Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
9 He that planted the ear, does he not hear? or he that formed the eye, does not he perceive?
Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
10 He that chastises the heathen, shall not he punish, [even] he that teaches man knowledge?
Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
11 The Lord knows the thoughts of men, that they are vain.
Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
12 Blessed is the man whoever you shall chasten, O Lord, and shall teach him out of your law;
Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
13 to give him rest from evil days, until a pit be digged for the sinful one.
щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
14 For the Lord will not cast off his people, neither will he forsake his inheritance;
бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
15 until righteousness return to judgement, and all the upright in heart shall follow it. (Pause)
бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
16 Who will rise up for me against the transgressors? or who will stand up with me against the workers of iniquity?
Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
17 If the Lord had not helped me, my soul had almost sojourned in Hades.
Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
18 If I said, My foot has been moved;
Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
19 your mercy, O Lord, helped me. O Lord, according to the multitude of my griefs within my heart, your consolation have soothed my soul.
Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
20 Shall the throne of iniquity have fellowship with you, which frames mischief by an ordinance?
Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
21 They will hunt for the soul of the righteous, and condemn innocent blood.
Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
22 But the Lord was my refuge; and my God the helper of my hope.
І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
23 And he will recompense to them their iniquity and their wickedness: the Lord our God shall utterly destroy them.
і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!