Psalms 9
1 For the end, a Psalm of David, concerning the secrets of the Son. I will give thanks to you, O Lord, with my whole heart; I will recount all your wonderful works.
Керівнику хору. На мотив «Смерть сина». Псалом Давидів. Славитиму [Тебе], Господи, від щирого серця, сповіщатиму всі чудеса Твої.
2 I will be glad and exult in you: I will sing to your name, O you Most High.
Радітиму й веселитимусь Тобою, співатиму імені Твоєму, Всевишній!
3 When mine enemies are turned back, they shall be feeble and perish at your presence.
Коли вороги мої відсахнулися назад, то спіткнулися й загинули перед обличчям Твоїм.
4 For you have maintained my cause and my right; you sat on the throne, that judge righteousness.
Бо Ти підтримав мене на суді у позові моєму [проти них]; Ти сів на престолі, судив по правді.
5 You have rebuked the nations, and the ungodly one has perished; you have blotted out their name for ever, even for ever and ever.
Ти звинуватив народи, згубив нечестивих, імена їхні стер навіки [із пам’яті].
6 The swords of the enemy have failed utterly; and you have destroyed cities: their memorial has been destroyed with a noise,
Руйнування ворога завершене навіки; його міста Ти викорінив, [Господи], навіть пам’ять про них згинула.
7 but the Lord endures for ever: he has prepared his throne for judgement.
А Господь перебуватиме вічно, Він встановив для [праведного] суду престол Свій.
8 And he will judge the world in righteousness, he will judge the nations in uprightness.
Він судитиме всесвіт за правдою, вершитиме суд народам справедливо.
9 The Lord also is become a refuge for the poor, a seasonable help, in affliction.
І буде Господь сховищем пригніченому, притулком у часи скорботи.
10 And let them that know your name hope in you: for you, O Lord, have not failed them that diligently seek you.
Надію покладатимуть на Тебе [всі], хто знає ім’я Твоє, адже Ти не покинеш тих, хто прагне Тебе, Господи.
11 Sing praises to the Lord, who dwells in Sion: declare his dealings amongst the nations.
Співайте Господеві, Що мешкає на Сіоні, звіщайте народам Його звершення.
12 For he remembered them, [in] making inquisition for blood: he has not forgotten the supplication of the poor.
Бо Він вимагає [розплати] за кров [невинних], пам’ятає про них, не забуває волання пригнічених.
13 Have mercy upon me, O Lord; look upon my affliction [which I suffer] of mine enemies, you that lift me up from the gates of death:
Змилуйся наді мною, Господи, поглянь, [як] гнітять мене мої ненависники, підніми мене, [віддали] від воріт смерті,
14 that I may declare all your praises in the gates of the daughter of Sion: I will exult in your salvation.
щоби звіщав я хвалу Тобі у воротах Доньки Сіону, радіючи порятунку Твоєму.
15 The heathen are caught in the destruction which they planned: in the very snare which they hid is their foot taken.
Народи попадали в яму, яку [самі ж і] викопали, упіймалися їхні ноги в сіть, яку вони ж таємно розставили.
16 The Lord is known as executing judgements: the sinner is taken in the works of his hands. (A song of, Pause)
Виявив Себе Господь, вчинивши суд: нечестивий потрапив у пастку вчинків своїх рук! Гіґайон. (Села)
Зійдуть нечестиві до царства мертвих – усі народи, що Бога забувають. (Sheol h7585)
18 For the poor shall not be forgotten for ever: the patience of the needy ones shall not perish for ever.
Але вбогий не назавжди буде забутий, [і] надія пригнічених не зникне навіки.
19 Arise, O Lord, let not man prevail: let the heathen be judged before you.
Повстань, Господи! Нехай не перемагає людина! Нехай стануть народи на суд перед обличчям Твоїм!
20 Appoint, O Lord, a lawgiver over them: let the heathen know that they are men. (Pause)
Наведи жах на них, Господи, нехай пізнають народи, що вони – лише [смертні] люди. (Села)
