Psalms 79
1 A Psalm for Asaph. O God, the heathen are come into your inheritance; they have polluted your holy temple; they have made Jerusalem a storehouse of fruits.
Псалом Асафів. Боже, чужі народи увійшли у Твій спадок, спаплюжили Храм святині Твоєї, перетворили Єрусалим на руїни.
2 They have given the dead bodies of your servants [to be] food for the birds of the sky, the flesh of your holy ones for the wild beasts of the earth.
Віддали трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла вірних Твоїх – звірам земним.
3 They have shed their blood as water, round about Jerusalem; and there was none to bury [them].
Вони пролили кров їхню, як воду, навколо Єрусалима, немає кому поховати [їх].
4 We are become a reproach to our neighbours, a scorn and derision to them [that are] round about us.
Ми стали ганьбою у сусідів наших, глузуванням і наругою у тих, хто нас оточує.
5 How long, O Lord? will you be angry for ever? shall your jealousy burn like fire?
Доки, Господи, гнів Твій триватиме – вічно? [Доки] палатиме ревність Твоя, немов вогонь?
6 Pour out your wrath upon the heathen that have not known you, and upon the kingdoms which have not called upon your name.
Вилий лють Свою на народи, які Тебе не знають, і на царства, що імені Твого не кличуть,
7 For they have devoured Jacob, and laid his place waste.
бо пожерли вони Якова й спустошили його обійстя.
8 Remember not our old transgressions; let your tender mercies speedily prevent us; for we are greatly impoverished.
Не згадуй нам гріхів наших попередників; нехай милосердя Твоє поспішить нам назустріч, бо ми геть знесилені.
9 Help us, O God our Saviour; for the glory of your name, O Lord, deliver us; and be merciful to our sins, for your name's sake.
Допоможи нам, Боже спасіння нашого, заради слави імені Твого. Визволи нас і прости нам гріхи наші заради імені Твого.
10 Lets haply they should say amongst the heathen, Where is their God? and let the avenging of your servant's blood that has been shed be known amongst the heathen before our eyes.
Чому мали б народи говорити: «Де Бог їхній?» Нехай же відомою стане серед народів помста за пролиту кров рабів Твоїх і нехай очі наші [побачать це].
11 Let the groaning of the prisoners come in before you; according to the greatness of your arm preserve the sons of the slain ones.
Нехай стогін в’язня дійде до обличчя Твого; могутністю руки Твоєї збережи [життя] приреченим на смерть.
12 Repay to our neighbours sevenfold into their bosom their reproach, with which they have reproached you, O Lord.
Віддяч усемеро в саме нутро сусідам нашим за наругу їхню, якою вони ганьбили Тебе, Владико.
13 For we are your people and the sheep of your pasture; we will give you thanks for ever; we will declare your praise throughout all generations.
А ми, народ Твій, вівці Твого пасовища, будемо прославляти Тебе вічно, з роду в рід сповіщати будемо хвалу Твою.
