Psalms 77
1 For the end, for Idithun, a Psalm of Asaph. I cried to the Lord with my voice, yes, my voice [was addressed] to God; and he gave heed to me.
Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.
2 In the day of mine affliction I earnestly sought the Lord; [even] with my hands by night before him, and I was not deceived; my soul refused to be comforted.
У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.
3 I remembered God, and rejoiced; I poured out my complaint, and my soul fainted. (Pause)
Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)
4 All mine enemies set a watch [against me]: I was troubled, and spoke not.
Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.
5 I considered the days of old, and remembered ancient years.
Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.
6 And I meditated; I communed with my heart by night, and diligently searched my spirit, [saying],
Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:
7 Will the Lord cast off for ever? and will he be well pleased no more?
Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?
8 Will he cut off his mercy for ever, even for ever and ever?
Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?
9 Will God forget to pity? or will he shut up his compassions in his wrath? (Pause)
Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)
10 And I said, Now I have begun; this is the change of the right hand of the Most High.
Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».
11 I remembered the works of the Lord; for I will remember your wonders from the beginning.
Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.
12 And I will meditate on all your works, and will consider your doings.
Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.
13 O God, your way is in the sanctuary; who is a great God as our God?
Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?
14 You are the God that do wonders; you have made known your power amongst the nations.
Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.
15 You have with your arm redeemed your people, the sons of Jacob and Joseph. (Pause)
Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)
16 The waters saw you, O God, the waters saw you, and feared; and the depths were troubled.
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.
17 [There was] an abundant sound of waters: the clouds uttered a voice; for your arrows went abroad.
Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.
18 The voice of your thunder was abroad, and around your lightnings appeared to the world; the earth trembled a quaked.
Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.
19 Your way is in the sea, and your paths in many waters, and your footsteps can’t be known.
Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.
20 You did guide your people as sheep by the hand of Moses and Aaron.
Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.
