Psalms 68
1 For the end, a Psalm of a Song by David. Let God arise, and let his enemies be scattered; and let them that hate him flee from before him.
Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!
2 As smoke vanishes, let them vanish: as wax melts before the fire, so let the sinners perish from before God.
Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!
3 But let the righteous rejoice; let them exult before God: let them be delighted with joy.
А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!
4 Sing to God, sing praises to his name: make a way for him that rides upon the west (the Lord is his name) and exult before him. They shall be troubled before the face of him,
Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!
5 [who is] the father of the orphans, and judge of the widows: [such is] God in his holy place.
Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!
6 God settles the solitary in a house; leading forth prisoners mightily, also them that act provokingly, [even] them that dwell in tombs.
Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!
7 O God, when you went forth before your people, when you went through the wilderness; (Pause)
Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, (Се́ла)
8 the earth quaked, yes, the heavens dropped [water] at the presence of the God of Sina, at the presence of the God of Israel.
то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!
9 O God, you will grant to your inheritance a gracious rain; for it was weary, but you did refresh it.
Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.
10 Your creatures dwell in it: you have in your goodness prepared for the poor.
У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!
11 The Lord God will give a word to them that preach [it] in a great company.
Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:
12 The king of the forces of the beloved, of the beloved, [will] even [grant them] for the beauty of the house to divide the spoils.
„Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.
13 Even if you should lie amongst the lots, [you shall have] the wings of a dove covered with silver, and her breast with yellow gold.
Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.
14 When the heavenly One scatters kings upon it, they shall be made snow-white in Selmon.
Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.
15 The mountain of God is a rich mountain; a swelling mountain, a rich mountain.
Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.
16 Therefore do you conceive [evil], you swelling mountains? [this is] the mountain which God has delighted to dwell in; yes, the Lord will dwell [in it] for ever.
Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?
17 The chariots of God are ten thousand fold, thousands of rejoicing ones: the Lord is amongst them, in Sina, in the holy place.
Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.
18 You are gone up on high, you have led captivity captive, you have received gifts for man, yes, for [they were] rebellious, that you might dwell amongst them.
Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.
19 Blessed be the Lord God, blessed be the Lord daily; and the God of our salvation shall prosper us. (Pause)
Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! (Се́ла)
20 Our God is the God of salvation; and to the Lord belong the issues from death.
Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!
21 But God shall crust the heads of his enemies; the hairy crown of them that go on in their trespasses.
Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!
22 The Lord said, I will bring again from Basan, I will bring [my people] again through the depths of the sea.
Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,
23 That your foot may be dipped in blood, [and] the tongue of your dogs [be stained] with that of [your] enemies.
щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“
24 Your goings, O God, have been seen; the goings of my God, the king, in the sanctuary.
Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:
25 The princes went first, next before the players on instruments, in the midst of damsels playing on timbrels.
Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:
26 Praise God in the congregations, the Lord from the fountains of Israel.
„Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“
27 There is Benjamin the younger [one] in ecstasy, the princes of Juda their rulers, the princes of Zabulon, the princes of Nephthali.
Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.
28 O God, command you your strength: strengthen, O God, this which you have wrought in us.
Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!
29 Because of your temple at Jerusalem shall kings bring presents to you.
Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
30 Rebuke the wild beasts of the reed: let the crowd of bulls with the heifers of the nations [be rebuked], so that they who have been proved with silver may not be shut out: scatter you the nations that wish for wars.
Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!
31 Ambassadors shall arrive out of Egypt; Ethiopia shall hasten [to stretch out] her hand readily to God.
При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
32 Sing to God, you kingdoms of the earth; sing psalms to the Lord. (Pause)
Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, (Се́ла)
33 Sing to God that rides on the heaven of heaven, eastward: behold, he will utter a mighty sound with his voice.
що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
34 Give you glory to God: his excellency is over Israel, and his power is in the clouds.
Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
35 God is wonderful in his holy [places], the God of Israel: he will give power and strength to his people: blessed be God.
Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!
