Psalms 38
1 A Psalm of David for remembrance concerning the Sabbath-day. O Lord, rebuke me not in your wrath, neither chasten me in your anger.
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 For your weapons are fixed in me, and you have pressed your hand heavily upon me.
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 For there is no health in my flesh because of your anger; there is no peace to my bones because of my sins.
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 For my transgressions have gone over mine head: they have pressed heavily upon me like a weighty burden.
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 My bruises have become noisome and corrupt, because of my foolishness.
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 I have been wretched and bowed down continually: I went with a mourning countenance all the day.
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 For my soul is filled with mockings; and there is no health in my flesh.
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 I have been afflicted and brought down exceedingly: I have roared for the groaning of my heart.
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 But all my desire is before you; and my groaning is not hidden from you.
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 My heart is troubled, my strength has failed me; and the light of mine eyes is not with me.
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 My friends and my neighbours drew near before me, and stood still; and my nearest of kin stood afar off.
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 While they pressed hard upon me that sought my soul: and they that sought my hurt spoke vanities, and devised deceits all the day.
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 But I, as a deaf man, heard not; and was as a dumb man not opening his mouth.
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 And I was as a man that hears not, and who has no reproofs in his mouth.
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 For I hoped in you, O Lord: you will hear, O Lord my God.
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 For I said, Lest mine enemies rejoice against me: for when my feet were moved, they spoke boastingly against me.
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 For I am ready for plagues, and my grief is continually before me.
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 For I will declare mine iniquity, and be distressed for my sin.
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 But mine enemies live, and are mightier than I: and they that hate me unjustly are multiplied.
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 They that reward evil for good slandered me; because I followed righteousness.
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 Forsake me not, O Lord my God: depart not from me.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 Draw near to my help, O Lord of my salvation.
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
