Psalms 37
1 [A Psalm] of David. Fret not yourself because of evil-doers, neither be envious of them that do iniquity.
Давидів.
2 For they shall soon be withered as the grass, and shall soon fall away as the green herbs.
бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
3 Hope in the Lord, and do good; and dwell on the land, and you shall be fed with the wealth of it.
Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
4 Delight [yourself] in the Lord; and he shall grant you the requests of your heart.
Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
5 Disclose your way to the Lord, and hope in him; and he shall bring [it] to pass.
На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 And he shall bring forth your righteousness as the light, and your judgement as the noon-day.
і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
7 Submit yourself to the Lord, and supplicate him: fret not yourself because of him that prospers in his way, at the man that does unlawful deeds.
Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
8 ease from anger, and forsake wrath: fret not yourself so as to do evil.
Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
9 For evil-doers shall be destroyed: but they that wait on the Lord, they shall inherit the land.
бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
10 And yet a little while, and the sinner shall not be, and you shall seek for his place, and shall not find [it].
А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 But the meek shall inherit the earth; and shall delight [themselves] in the abundance of peace.
а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
12 The sinner will watch for the righteous, and gnash his teeth upon him.
Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
13 But the Lord shall laugh at him: for he foresees that his day will come.
та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
14 Sinners have drawn their swords, they have bent their bow, to cast down the poor and needy one, [and] to kill the upright in heart.
Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
15 Let their sword enter into their [own] heart, and their bows be broken.
та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
16 A little is better to the righteous than abundant wealth of sinners.
Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 For the arms of sinners shall be broken; but the Lord supports the righteous.
бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
18 The Lord knows the ways of the perfect; and their inheritance shall be for ever.
Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 They shall not be ashamed in an evil time; and in days of famine they shall be satisfied.
за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
20 For the sinners shall perish; and the enemies of the Lord at the moment of their being honoured and exalted have utterly vanished like smoke.
Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
21 The sinner borrows, and will not pay again: but the righteous has compassion, and gives.
Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
22 For they that bless him shall inherit the earth; and they that curse him shall be utterly destroyed.
бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
23 The steps of a man are rightly ordered by the Lord: and he will take pleasure in his way.
Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 When he falls, he shall not be ruined: for the Lord supports his hand.
коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
25 I was [once] young, indeed I am now old; yet I have not seen the righteous forsaken, nor his seed seeking bread.
Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 He is merciful, and lends continually; and his seed shall be blessed.
Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
27 Turn aside from evil, and do good; and dwell for ever.
Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 For the Lord loves judgement, and will not forsake his saints; they shall be preserved for ever: the blameless shall be avenged, but the seed of the ungodly shall be utterly destroyed.
Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
29 But the righteous shall inherit the earth, and dwell upon it for ever.
Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 The mouth of the righteous will meditate wisdom, and his tongue will speak of judgement.
Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 The law of his God is in his heart; and his steps shall not slide.
Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
32 The sinner watches the righteous, and seeks to kill him.
А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
33 But the Lord will not leave him in his hands, nor by any means condemn him when he is judged.
та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
34 Wait on the Lord, and keep his way, and he shall exalt you to inherit the land: when the wicked are destroyed, you shall see [it].
Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
35 I saw the ungodly very highly exalting himself, and lifting himself up like the cedars of Libanus.
Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
36 Yet I passed by, and behold! he was not: and I sought him, but his place was not found.
та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
37 Maintain innocence, and behold uprightness: for there is a remnant to the peaceful man.
Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
38 But the transgressors shall be utterly destroyed together: the remnants of the ungodly shall be utterly destroyed.
переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
39 But the salvation of the righteous is of the Lord; and he is their defender in the time of affliction.
А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
40 And the Lord shall help them, and deliver them: and he shall rescue them from sinners, and save them, because they have hoped in him.
і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
