Psalms 143
1 A Psalm of David, when his son pursued him. O Lord, attend to my prayer: listen to my supplication in your truth; hear me in your righteousness.
Псалом Давидів.
2 And enter not into judgement with your servant, for in your sight shall no [man] living be justified.
І на суд не вступай із рабом Своїм, — бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедли́вим не буде!
3 For the enemy has persecuted my soul; he has brought my life down to the ground; he has made me to dwell in a dark [place], as those that have been long dead.
Бо неприятель переслідує душу мою, то́пче живую мою до землі. Посадив мене в те́мряву, як мерці́в цього світу!
4 Therefore my spirit was grieved in me; my heart was troubled within me.
Омліває мій дух у мені, кам'яні́є в нутрі́ моїм серце моє.
5 I remembered the days of old; and I meditated on all your doings: [yes], I meditated on the works of your hands.
Я згадую дні старода́вні, над усі́ми Твоїми чинами розду́мую, говорю́ про діла́ Твоїх рук.
6 I spread forth my hands to you; my soul [thirsts] for you, as a dry land. (Pause)
Я ру́ки свої простягаю до Тебе, душа моя пра́гне Тебе, як ́ пересо́хла земля! (Се́ла)
7 Hear me speedily, O Lord; my spirit has failed; turn not away your face from me, else I shall be like to them that go down to the pit.
Поспіши́ мене ви́слухати, Господи, — дух мій кінча́ється! Не ховай Ти від мене обличчя Свого́, і нехай я не бу́ду подібний до тих, хто схо́дить до гро́бу!
8 Cause me to hear your mercy in the morning; for I have hoped in you; make known to me, O Lord, the way wherein I should walk; for I have lifted up my soul to you.
Об'яви́ мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе наді́юсь, повідо́м Ти мене про дорогу, якою я маю ходи́ти, бо до Тебе підно́шу я душу свою́!
9 Deliver me from mine enemies, O Lord; for I have fled to you for refuge.
Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаю́ся!
10 Teach me to do your will; for you are my God; your good Spirit shall guide me in the straight [way].
Навчи мене волю чинити Твою́, бо Ти Бог мій, — добрий Дух Твій нехай попрова́дить мене по рі́вній землі!
11 You shall quicken me, O Lord, for your name's sake; in your righteousness you shall bring my soul out of affliction.
Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою ви́веди душу мою від недолі!
12 And in your mercy you will destroy mine enemies, and will destroy all those that afflict my soul; for I am your servant.
А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і ви́губи всіх, хто нена́видить душу мою, бо я — раб Твій!
