Psalms 11

1 For the end, a Psalm of David. In the Lord I have put my trust: how will you say to my soul, Flee to the mountains as a sparrow?

Керівнику хору. Псалом Давидів. На Господа я надію покладаю. Як же ви можете казати мені: «Лети-но на гору, мов птах!»

2 For behold the sinners have bent their [bow], they have prepared their arrows for the quiver, to shoot For privily at the upright in heart.

Бо ось нечестиві натягують луки, прикладають стріли на тятиву, щоб у темряві стріляти в справедливих серцем.

3 For they have pulled down what you did frame, but what has the righteous done?

Адже коли руйнуються підвалини, що може зробити праведний?

4 The Lord is in his holy temple, as for the Lord, his throne is in heaven: his eyes look upon the poor, his eyelids try the sons of men.

Господь у Своєму святому Храмі, Господь на Своєму небесному престолі. Його очі бачать, Його повіки випробовують синів людських.

5 The Lord tries the righteous and the ungodly: and he that loves unrighteousness hates his own soul.

Господь випробовує праведного, а нечестивого й того, хто любить насильство, ненавидить Його душа.

6 He shall rain upon sinners snares, fire, and brimstone, and a stormy blast [shall be] the portion of their cup.

Він проллє дощем на нечестивих нещастя, вогонь, сірку, і вітер палючий – їхня частка з чаші [гніву].

7 For the Lord [is] righteous, and loves righteousness; his face beholds uprightness.

Бо праведний Господь, любить правду; [тому тільки] справедливі побачать Його обличчя.