< Psalms 105 >
1 Alleluia. Give thanks to the Lord, and call upon his name; declare his works amongst the heathen.
Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
2 Sing to him, yes, sing praises to him: tell forth all his wonderful works.
Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
3 Glory in his holy name: let the heart of them that seek the Lord rejoice.
хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
4 Seek you the Lord, and be strengthened; seek his face continually.
Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
5 Remember his wonderful works that he has done; his wonders, and the judgements of his mouth;
Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
6 [you] seed of Abraam, his servants, [you] children of Jacob, his chosen ones.
О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
7 He is the Lord our God; his judgements are in all the earth.
Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
8 He has remembered his covenant for ever, the word which he commanded for a thousand generation:
Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
9 which he established as a covenant to Abraam, and [he remembered] his oath to Isaac.
[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
10 And he established it to Jacob for an ordinance, and to Israel for an everlasting covenant;
Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
11 saying To you will I give the land of Chanaan, the line of your inheritance:
кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
12 when they were few in number, very few, and sojourners in it.
Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
13 And they went from nation to nation, and from [one] kingdom to another people.
то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
14 He suffered no man to wrong them; and he rebuked kings for their sakes:
Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
15 [saying], Touch not my anointed ones; and do my prophets no harm.
«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
16 Moreover he called for a famine upon the land; he broke the whole support of bread.
Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
17 He sent a man before them; Joseph was sold for a slave.
Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
18 They hurt his feet with fetters; his soul passed into iron,
Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
19 until the time that his cause came on; the word of the Lord tried him as fire.
до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
20 The king sent and loosed him; [even] the prince of the people, and let him go free.
Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
21 He made him Lord over his house, and ruler of all his substance;
Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
22 to chastise his rulers at his pleasure, and to teach his elders wisdom.
щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
23 Israel also came into Egypt, and Jacob sojourned in the land of Cham.
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
24 And he increased his people greatly, and made them stronger than their enemies.
І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
25 And he turned their heart to hate his people, to deal craftily with his servants.
чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
26 He sent fort Moses his servant, [and] Aaron whom he had chosen.
Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
27 He established amongst them his signs, and [his] wonders in the land of Cham.
Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
28 He sent forth darkness, and made it dark; yet they rebelled against his words.
Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
29 He turned their waters into blood, and killed their fish.
Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
30 Their land produced frogs abundantly, in the chambers of their kings.
Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
31 He spoke, and the dog-fly came, and lice in all their coasts.
Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
32 He turned their rain into hail, [and sent] flaming fire in their land.
Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
33 And he struck their vines and their fig trees; and broke every tree of their coast.
він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
34 He spoke, and the locust came, and caterpillars innumerable,
Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
35 and devoured all the grass in their land, and devoured the fruit of the ground.
І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
36 He struck also every firstborn of their land, the first fruits of all their labour.
Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
37 And he brought them out with silver and gold; and there was not a feeble one amongst their tribes.
І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
38 Egypt rejoiced at their departing; for the fear of them fell upon them.
Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
39 He spread out a cloud for a covering to them, and fire to give them light by night.
Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
40 They asked, and the quail came, and he satisfied them with the bread of heaven.
Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
41 He clave the rock, and the waters flowed, rivers ran in dry places.
Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
42 For he remembered his holy word, which [he promised] to Abraam his servant.
Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
43 And he brought out his people with exultation, and his chosen with joy;
І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
44 and gave them the lands of the heathen; and they inherited the labours of the people;
Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
45 that they might keep his ordinances, and diligently seek his law.
щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!