< Psalms 103 >
1 [A Psalm] of David. Bless the Lord, O my soul; and all [that is] within me, [bless] his holy name.
[Псалом] Давида. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє [прослав] святе ім’я Його!
2 Bless the Lord, O my soul, and forget not all his praises:
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добрих діянь Його!
3 who forgives all your transgressions, who heals all your diseases;
Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби,
4 who redeems your life from corruption; who crowns you with mercy and compassion;
визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами,
5 who satisfies your desire with good things: [so that] your youth shall be renewed like [that] of the eagle.
задовольняє бажання твої добром – [тоді] оновлюється, немов орел, юність твоя.
6 The Lord executes mercy and judgement for all that are injured.
Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим.
7 He made known his ways to Moses, his will to the children of Israel.
Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим.
8 The Lord is compassionate and pitiful, longsuffering, and full of mercy.
Милостивий і милосердний Господь, довготерпеливий і щедрий на доброту.
9 He will not be always angry; neither will he be wrathful for ever.
Він не буде постійно вести судову суперечку й [гнів] триматиме не вічно.
10 He has not dealt with us according to our sins, nor recompensed us according to our iniquities.
Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами.
11 For as the heaven is high above the earth, the Lord has [so] increased his mercy towards them that fear him.
Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.
12 As far as the east is from the west, [so far] has he removed our transgressions from us.
Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.
13 As a father pities [his] children, the Lord pities them that fear him.
Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його.
14 For he knows our frame: remember that we are dust.
Бо Він знає нашу сутність, пам’ятає, що ми – порох.
15 [As for] man, his days are as grass; as a flower of the field, so shall he flourish.
Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона.
16 For the wind passes over it, and it shall not be; and it shall know its place no more.
Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, [де він ріс].
17 But the mercy of the Lord is from generation to generation upon them that fear him, and his righteousness to children's children;
А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів,
18 to them that keep his covenant, and remember his commandments to do them.
що бережуть Його Завіт і пам’ятають настанови Його, щоб їх виконувати.
19 The Lord has prepared his throne in the heaven; and his kingdom rules over all.
Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім.
20 Bless the Lord, all you his angels, mighty in strength, who perform his bidding, [ready] to listen to the voice of his words.
Благословіть Господа, ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова!
21 Bless the Lord, all you his hosts; [you] ministers of his that do his will.
Благословіть Господа, усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю!
22 Bless the Lord, all his works, in every place of his dominion: bless the Lord, O my soul.
Прославте Господа, усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа!